Саміт НАТО дає Путіну три сигнали, — міністр оборони Швеції
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Стокгольм – серед лідерів за обсягами військової підтримки Києва.
На полях саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі міністр оборони Швеції Пол Йонсон в бліц-інтерв'ю "Телеграфу" розповів, чи залишається членство України на порядку денному, і які меседжі Захід має надіслати Москві.
— Пане міністре, одним із головних гасел цієї події є те, що саміт в Анкарі — ключ до миру. Ми розуміємо, що Путін дуже уважно стежить за всім, що тут відбувається. На вашу думку, які три головні сигнали цей саміт має надіслати Москві, щоб реально змінити її розрахунки щодо України та НАТО?
— Насамперед — наша незмінна відданість подальшій підтримці України. Це не лише правильно з моральної точки зору, а й відповідає нашим інтересам як союзників. Ми повинні зробити все можливе, щоб Україна максимально ефективно використала вікно можливостей, яке має, і посилила тиск на російські війська. Ми, зі свого боку, маємо посилити санкції.
Отже, підтримка України — один із наших пріоритетів. Інший — забезпечити виконання всіма союзниками зобов'язань щодо інвестицій в оборону, аби Європа могла взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку. І, звичайно, необхідно нарощувати виробництво оборонної продукції.
Мене дуже вразило те, що я побачив під час візиту до України. Ви маєте найбільш інноваційну та динамічну оборонну промисловість у Європі. Вона змогла радикально скоротити як час виробництва, так і його вартість. Нам усім варто повчитися в України.
— Попри всю інноваційність, Україна досі не є членом НАТО. Чи вважаєте ви, що це все ще є помилкою, що нас досі не прийняли до Альянсу?
— Позиція Швеції щодо цього абсолютно чітка. Україна має бути членом і Європейського Союзу, і НАТО. Україна перебуває на незворотному шляху до членства в НАТО.
Саме про це було домовлено й на саміті у Вашингтоні 2024 року. Крім того, здатність України бути постачальником безпеки стає дедалі очевиднішою. Вона є світовим лідером у сфері безпілотних систем і дронів, має збройні сили чисельністю 110 бригад та унікальний оборонно-промисловий потенціал.
На мою думку, що швидше Україна стане членом ЄС і НАТО, то краще.
Але водночас ми визнаємо, що наразі всередині Альянсу немає консенсусу щодо цього питання. Це теж потрібно чесно констатувати.
— Україна демонструє вражаючі результати на полі бою. Водночас наша головна проблема — це протиповітряна оборона, особливо засоби протидії балістичним ракетам. Як ви бачите вихід із цієї ситуації? Адже навіть Сполучені Штати не мають достатніх можливостей, щоб повністю закрити цю потребу.
— Кілька тижнів тому ми ухвалили наш найбільший пакет підтримки України обсягом 2,5 мільярда євро.
Він також передбачає ще близько 100 мільйонів доларів США на пакети PURL (механізм НАТО, за яким Європа купує зброю в Штатів для України – Ред.). Вони мають велике значення.
Ми перебуваємо в тісному діалозі з українською стороною щодо того, що ще можемо зробити у сфері протиповітряної оборони, зокрема для протидії дронам і крилатим ракетам.
Однак головний виклик — це балістичні ракети, адже Росія суттєво наростила їх виробництво. Ми працюємо в різних міжнародних форматах, щоб разом з українською стороною знайти рішення, які допоможуть протидіяти цій загрозі.