Ключ до миру та послання для Трампа: що відбувається в Анкарі, яка приймає історичний саміт НАТО

Дорогу, якою офіційні делегації прямуватимуть до місця проведення саміту НАТО в Анкарі, прикрасили промовистими банерами: "Саміт – це ключ до миру", "Спільне майбутнє в мирі та солідарності", "Саміт – це шлях до безпеки". Ті, що стосуються миру та єдності, стратегічно розміщені й біля посольства США в турецькій столиці.

Водночас в аеропорту Есенбога пасажирів зустрічають інші екрани. Там транслюють рекламу Aselsan – провідної турецької оборонної корпорації та головного підрядника національних збройних сил. Посил компанії чіткий: лише реальна військова міць забезпечує якісне стримування.

Ці меседжі аж ніяк не випадкові. Така тонка дипломатична гра Туреччини як країни-господарки покликана задати чіткий вектор усім наступним дискусіям. Анкара прагне підкреслити свій статус не просто потужної військової сили, а ключового посередника й архітектора мирних ініціатив — як у війні Росії проти України, так і в конфлікті на Близькому Сході.

Крім того, гасла на вулицях — це спроба створити правильний настрій для лідерів 32 країн. Особливо для Дональда Трампа, який зазвичай скептично ставить до подібних форматів. Програма події є максимально лаконічною й для лідерів починається ввечері, 7 липня, з прийому у резидентському комплексі Бештепе — грандіозній резиденції Реджепа Таїпа Ердогана.

У розмовах із "Телеграфом" кілька високопосадовців НАТО визнають, що завдяки ретельній підготовці мають позитивні очікування від саміту. Проте одразу додають: "Ніхто не знає, з яким настроєм приїде президент Трамп".

"Це дика карта", — каже один зі співрозмовників, вказуючи на непередбачуваність американського лідера.

Вашингтон чекає від європейських союзників конкретних планів: як саме вони збираються нарощувати оборонні бюджети та швидко конвертувати політичні обіцянки в реальні бойові спроможності — аж до досягнення планки у 5% від ВВП.

Трамп матиме слово під час тригодинного засідання Північноатлантичної ради, яке традиційно проходитиме за закритими дверима. І з великою ймовірністю він триматиме перед собою чіткі цифри, що демонструють прогрес (або його відсутність) кожної конкретної країни.

Пам’ять про саміт 2018 року в Брюсселі досі свіжа: тоді американський президент почав зачитувати оборонні витрати союзників у відсотках, наче оголошував бали на "Євробаченні", жорстко критикував європейські столиці зрештою навіть погрожував виходом США з Альянсу.

Аби не допустити такого, колосальну домашню роботу провів Генеральний секретар Марк Рютте. Напередодні він злітав до Вашингтона, де обрав безпрограшну тактику — переконав Трампа, що той зміг досягти результату, який не вдавався жодному з його попередників.

"Європейці та Канада рухаються траєкторією до вирівнювання своїх витрат із витратами Сполучених Штатів. Це була проблема ще з часів Ейзенхауера — і президент Трамп її вирішив", — сказав він.

До Овального кабінету Генсек привіз наочні картонні графіки. Вони чітко демонстрували: з 2016 року — тобто з моменту першого обрання Трампа — європейські члени НАТО та Канада додатково інвестували в оборону понад трильйон доларів.

"Комусь подібні методи Генерального секретаря можуть здатися надмірними чи навіть принизливими. Але якщо це працює, то чому ні?" — ділиться думкою західний дипломат на умовах анонімності.

Важливим підтвердженням цих зміщених акцентів став Форум оборонної промисловості, що проходить у межах саміту. В НАТО відкрито визнають: без налагодження збройного виробництва реальна оборона неможлива. Американська сторона на цьому етапі активно сигналізує про готовність спільно долати наявні виробничі прогалини. Українська ж готова ділитися досвідом та пропонувати рішення, які реально працюють у бойових умовах.

Україна є органічно вплетеною в програму саміту. Протягом наступних двох днів заплановане як засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ, так і низка надважливих двосторонніх зустрічей, серед яких — переговори Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Крім того, українського лідера офіційно запрошено на урочисту вечерю в резиденції Ердогана.

Поза цим, є ще один фактор потенційного успіху саміту. Це турецька гостинність, яка, здається не має меж. Наприклад, журналісти отримали від організаторів та їхніх партнерів події рюкзак, де поруч із порцеляновою чашкою з традиційними рослинними візерунками та популярною термокружкою Stanley можна знайти парфуми та навіть ексклюзивну сувенірну монету, виготволену спеціально до саміту.

Проте за красивими фасадами Бештепе, турецькою кавою та подарунками ховається жорстка геополітична реальність. Для України цей саміт — не про декларації, а про фіксацію конкретних зобов'язань у критичний момент. Більше грошей, більше ППО, більше тиску на РФ. Слово за лідерами 32 країн-членів НАТО: чи зможуть вони перетворити гасла про мир на рішучі практичні кроки?

Кожна згаяна можливість, кожен вчасно не доставлений перехоплювач для протиповітряної оборони — це конкретні людські життя, які забирають російські ракети. Тому час, який лідери в Анкарі витрачають на узгодження довгих формулювань у кулуарах, для українських міст вимірюється секундами підльоту ворожої зброї.