Росія хоче зробити Київ непридатним для життя. Чи вийде в неї і як підготуватись до обстрілів
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Фахівці оцінили ризики для столиці після атак по критичній інфраструктурі
Навіть у разі прицільних ударів по системах водопостачання, газу та каналізації Росія не зможе повністю паралізувати життя у Києві. Локальні аварії та тимчасові перебої можливі, однак сценарій повного колапсу столиці експерти наразі не вважають реалістичним.
"Телеграф" розбирався, наскільки вразлива комунальна інфраструктура столиці, що загрожує киянам і як можна підготуватися.
"Серце" каналізації під прицілом: що відомо про Бортницьку станцію
Моніторингові канали та ряд ЗМІ повідомили про Бортницької станції аерації. Хоча офіційно влада заявляла тільки про влучання трьох ракет в об'єкт системи водопостачання столиці.
Про те, що Росія готується вдарити по цьому об'єкту, моніторингові ресурси попереджали ще в лютому 2026-го. Це об'єкт, через який проходять майже всі каналізаційні стоки Києва та частини Київської області. Станція є власністю "АК Київводоканал" і обслуговує не лише столицю, а й прилеглі міста: Ірпінь, Вишгород, Вишневе, Коцюбинське, Гатне та інші.
Після атаки в медіапросторі розгорілася дискусія: чи не є це початком системних ударів по комунальній інфраструктурі міст? Деякі експерти почали робити прогнози про загрозу "каналізаційного колапсу" і забруднення Дніпра.
Проте офіційна позиція КМДА та "Київводоканалу" виявилася спокійнішою: усі об'єкти підприємства після атаки працюють у штатному режимі, інфраструктурних пошкоджень і перебоїв у водопостачанні немає.
Три труби, які не так легко зламати
Олександр Сергієнко, директор "Інституту міста", в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" назвав сценарій перетворення Києва на непридатне для життя місто "абсолютно нереалістичним" — і пояснив чому.
Газ. "Всі газові мережі прокладені під землею. Вразити їх вкрай складно, якщо не сказати — неможливо", — каже Сергієнко. Газорозподільних станцій мало, і вони підлягають захисту засобами ППО. До того ж мережа розгалужена — у разі виходу однієї станції з ладу можна перемикатися на інші маршрути.
Вода. У Києві три незалежних джерела водопостачання — Деснянська і Дніпровська водозабірні станції, а також близько 200 артезіанських свердловин. "Навіть якщо обидві поверхневі станції будуть виведені з ладу — на системі водопостачання це серйозно не позначиться", — стверджує експерт. Майже всі свердловини обладнані резервними генераторами: якщо зникає світло, вмикається резервне живлення, і вода продовжує надходити.
Каналізація. Тут — найбільше запитань, але й картина насправді не така страшна. Бортницька станція має три незалежних блоки очищення. Для роботи в штатному режимі достатньо двох. "Враження одного, навіть двох блоків критично не вплине на очищення води", — пояснює Сергієнко.
А якщо все ж стане найгірше і неочищена вода потрапить у Дніпро? Директор "Інституту міста" і тут дає конкретні цифри: стоки Бортницької становлять близько 1,1 млн кубометрів на добу, тоді як повз Київ щодня проходить 117 млн кубометрів дніпровської води. Тобто навіть у найгіршому сценарії забруднення складало б менше 1% від загального обсягу річки. До того ж природне самоочищення води відбудеться ще до того, як вона досягне великих міст нижче за течією — Черкас, Кременчука, Дніпра, Запоріжжя та Нікополя.
"Тому навіть повний вихід із ладу Бортницької станції не заблокує каналізацію Києва. Він просто додасть навантаження на водоочисні споруди міст нижче по Дніпру", —
резюмує Сергієнко.
"Все, що вони могли зробити — вже спробували"
Сергій Макогон, ексголова "Оператора ГТС України", в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" поставив удари по Бортницькій у ширший контекст.
"Ворог вже чотири роки атакує системи життєзабезпечення міста — насамперед електромережі. Минулої зими почав бити по теплозабезпеченню. Це 100% цивільна інфраструктура, тому атака на неї є воєнним злочином. Але мешканці міста вистояли", —
каже Макогон.
"Є ризик атаки на Бортницьку станцію, але не думаю, що це зробить життя у місті неможливим. Хоча для довкілля це може стати екологічною катастрофою", —
додає він.
І ще один висновок ексголови ГТС, який варто процитувати окремо: "Я особисто не бачу, як росіяни можуть посилити атаки на місто. Все, що вони могли зробити — вже спробували".
Як підготуватися киянам: вода, зв'язок і запас автономності
Навіть якщо масштабний колапс столиці наразі не є реальністю, базова підготовка до локальних перебоїв — це не паніка, а здоровий глузд.
Вода:
Артем Шира, підприємець і віцепрезидент Української водної асоціації, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" радить мати кілька 20-літрових бутлів як мінімум. Але не менш важливо заздалегідь знайти альтернативне джерело води в межах кілометра пішки: свердловина, криниця або бювет, не підключений до водопроводу.
"Якщо таке місце є — жити можна, нехай і з відром. Якщо ні — через кілька днів після вичерпання запасів залишається тільки виїжджати", — каже він.
Конкретні цифри від Дмитра Новицького, президента Асоціації "Укрводоканалекологія":
- Мінімум — 2 літри питної води на добу на людину. Для сім'ї з трьох осіб на тиждень це 42 літри лише для пиття
- На санітарні потреби — туалет, умивання — ще 10-15 літрів на людину на добу
- Зберігати краще в темному місці, не на балконі: влітку пластик перегрівається, взимку вода замерзає і розриває тару
- Питну воду оновлюйте кожні 6 місяців
- Особливо важливо для мешканців верхніх поверхів: там тиск у мережі падає першим
Газ і тепло:
Геннадій Рябцев, експерт з енергетики, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" попереджає: графіки відключень газу — на відміну від електрики — технологічно неможливі. "Якщо постачання переривається, для його відновлення потрібно щонайменше кілька тижнів", — каже він. Тому будь-який перебій з газом — це одразу серйозно.
Що радить експерт: туристичні плитки на газових балончиках, електроплитка або мікрохвильовка як альтернатива газу. Але з обов'язковою умовою — поруч має бути вогнегасник. У багатоквартирних будинках категорично не можна використовувати обігрівачі з відкритим полум'ям. Також варто утеплити приміщення заздалегідь — щоб не "обігрівати вулицю", якщо централізоване тепло зникне.
Електрика та зв'язок:
Геннадій Рябцев також нагадує: більшість українців уже мають досвід автономності з минулого сезону. Павербанки, акумулятори, зарядні станції, ліхтарики — все це варто мати напоготові. У приватному секторі — запас пального для генераторів.
Фахівці також радять заздалегідь дізнатися розташування найближчих бюветів, пунктів незламності та укриттів.
Наразі Київ продовжує функціонувати стабільно, а комунальна інфраструктура залишається під контролем. Йдеться не про неминучу катастрофу — а про те, що велике місто в умовах війни має бути готовим до будь-якого сценарію.