Мільйони на евакуації: як кияни переплачували за повернення авто через штучну монополію у застосунку "Київ Цифровий"

Столична влада закривала очі на приховані збори

Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (КП "ГІОЦ") роками створювало "теплу ванну" для одного приватного сервісу, штучно блокуючи конкурентів. Поки міські чиновники звітували про зручну цифровізацію, столичні водії платили за це з власної кишені додатковими 10 відсотками комісії за повернення евакуйованих авто.

"Телеграф" розбирався, чому склалась така ситуація і чому на проблему не звертали увагу в КМДА.

Фаворит "Києва Цифрового": чому водії платили більше

У разі евакуації автівки через порушення правил дорожнього руху чи неправильне паркування у киян було два шляхи. Або знайти авто на штрафмайданчику і на місці заповнити купу паперів, відстояти в черзі і тільки потім внести всі платежі, або оформити все за лічені хвилини через "Київ Цифровий". Заради економії часу більшість водіїв обирали застосунок, але за комфорт платили прихований "податок" – 10% комісії, яку стягував єдиний доступний у застосунку платіжний сервіс iPay.ua. Забезпечувало ці транзакції ТОВ "Універсальні платіжні рішення".

Цю фірму КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (КП "ГІОЦ"), що керує застосунком, обрало без жодного тендеру чи конкурсу у квітні 2021 року. На підприємстві це пояснили так: компанія нібито сама виявила ініціативу, а інших пропозицій на той момент не було, тож з нею і уклали прямий договір (№ П-21/04-1). У КП наполягали, що йдеться про "вільне волевиявлення сторін", а закон про закупівлі тут не діє.

Насправді на ринку були значно вигідніші варіанти, які могли б заощадити гроші киян. Зокрема, дві фірми пропонували столичній владі такі тарифи:

• ТОВ "Фінансова компанія Контрактовий дім" (EasyPay) – заявляло комісію 2% (платіж мінімум 5 грн);
• ТОВ "Фінансова компанія "МБК" (Portmone) – було готове працювати за 3,05% (+5 грн).

Таким чином при середній вартості повернення авто 2 094 грн (в сумі – 1 270 грн за евакуатор, 680 грн – за порушення ПДР та 144 грн за першу добу стоянки), комісія сервісу iPay складала 209,4 грн. Тоді як у конкурентів вона була б на рівні 50-81 грн. Тобто на кожній евакуації водії переплачували від 128 до 159 грн. І це мінімум, адже чим довше машина лишалася на штрафмайданчику, тим вищим ставав рахунок, відповідно, зростала і комісія. Враховуючи, що в Києві щороку в середньому евакуюють 40-50 тис. автівок, сумарно за рік монополіст міг отримувати 8,3-10,4 млн грн.

На монополію з "евакуаційними" платежами ще у січні 2024 року звернув увагу Антимонопольний комітет України і рекомендував КП ГІОЦ залучити інші платіжні сервіси. Проте комунальники пораду проігнорували, а в березні 2024 року додали нову жорстку вимогу, яка б відсіювала потенційних гравців. Йдеться про наявність чинного атестата на комплексну систему захисту інформації (КСЗІ), хоча закон цього не вимагав. До того ж "Універсальні платіжні рішення" працювали без цього документа.

Вже у квітні 2026 року АМКУ ще раз повернувся до ситуації з платежами за повернення авто. Комітет, як випливає з рішення № 355-р, офіційно визнав: КП "ГІОЦ" зловживало монопольним становищем, штучно обмежуючи конкуренцію в застосунку "Київ Цифровий". За створення "теплої ванни" для одного фаворита на комунальне підприємство наклали штраф у розмірі 380 тис. грн.

Окрім комітету, претензії до ТОВ "Універсальні платіжні рішення" мав і Нацбанк. У 2026 вони стосувались затримки звітності і вилились у символічний штраф у 1 700 грн, проте у 2025 компанії "виставили рахунок" на 16,6 млн грн за порушення в організації первинного фінмоніторингу. Серед найбільш кричущих недоліків: відсутність контролю за підозрілими операціями, анонімні перекази тощо.

Як "обрана" фірма отримала вигідні контракти

Уважніше придивимося до ТОВ "Універсальні платіжні рішення", до якого роками проявляли лояльність чиновники. Фірма заснована у 2013 році. Її кінцевим бенефіціаром є українець Костянтин Куклєв, який, за даними реєстраційних документів, наразі проживає в ОАЕ (Дубай).

Фінансові успіхи підприємства мають таку хронологію.

• У 2020-2022 роках дохід компанії тримався на рівні 152-195 млн грн, а у перший рік повномасштабного вторгнення навіть фіксувалося "просідання" на 5%.
• У 2023 році доходи зросли на 43% і сягнули 266,2 млн грн (чистий прибуток склав майже 20 млн грн).
• 2024 рік став "золотим" для компанії – приріст доходів склав 107,8% або 553 млн грн (чистий прибуток – 39 млн грн).
• У 2025 тенденція збереглася — зростання було на 30%, що принесло компанії 720 млн грн доходу.
• За перший квартал 2026 року компанія вже отримала понад 191 млн грн доходу, а це дорівнює її річному заробітку п’ятирічної давнини.

Основними клієнтами фірми у ці роки стали саме столичні комунальні структури. У рейтингу найбільших замовників за результатами тендерів зі значним відривом лідирує КП ГІОЦ з 198 млн грн. Серед інших ключових клієнтів – КП "Київтранспарксервіс" (16,2 млн грн) та низка інших муніципальних підприємств Вінниці та Житомира.

Окрім евакуації авто, компанія отримала фактичний монопольний контроль над фінансовими потоками від продажу е-квитків та поповнення "Картки киянина". Найцікавіше, що відбулось це через систему закупівель Prozorro. Проте аналіз тендерів свідчить, що боротьба за цей напрямок точилась лише у 2022 році. Тоді конкурентом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" виступило ТОВ "ФК Контрактовий дім" (EasyPay). Ця фірма отримала згодом один контракт (№5282) на суму 19,8 млн грн, за яким ставки були такими: 1,98% комісії за придбання електронних квитків та 2,96% за поповнення "Картки киянина".

Відтоді тендери проходили без конкуренції і КП ГІОЦ віддавало всі підряди – ТОВ "Універсальні платіжні рішення". При цьому комісія за договором відрізнялася залежно від того, що саме ви купуєте і в який спосіб: 2% – "базовий" тариф при купівлі звичайного електронного квитка або поповнення/придбання фізичної транспортної картки, 3% – за поповнення/придбання "Картки киянина" та транспортної картки через додаток та 6%, коли поповнення здійснюється через сторонні сервіси, термінали чи каси.

Схожа ситуація склалась і з платежами за паркування. КП "Київтранспарксервіс" у 2023-2025 роках тричі оголошував закупівлі. Щоразу у ТОВ "Універсальні платіжні рішення" були конкуренти. Проте, у 2023 році ТОВ "Фінансова компанія МБК" (Portmone) з дешевшою пропозицією (4,9 замість 5,7 млн грн) в останній момент відмовилось укласти угоду.

У 2025 році "Фінансова компанія Контрактовий дім" дискваліфікували за аномально низьку пропозицію (3,6 замість 6 млн грн). У 2024 році обидві фірми брали участь у тендері і демонстрували готовність працювати вдвічі дешевше за ТОВ "Універсальні платіжні рішення" (1,8-1,9 млн грн проти 4 млн грн) проте теж контрактів не отримали. Замовник послався на нібито недостовірну інформацію одного учасника і відсутність пояснення низької вартості послуг з боку іншого.

Хто погоджував "золоту" послугу і тримав на плаву

За цим штучним ексклюзивом стояли конкретні посадовці. Зокрема, на момент підписання доленосного договору з 10-відсотковою комісією КП "ГІОЦ" очолювала Оксана Мисак. Після неї крісло керівника передавали ще двічі: спочатку Дмитру Шевченку (очолював КП у розпал порушення конкуренції – з листопада 2022 року по грудень 2024 року), потім Костянтину Воробйову.

Роботу КП за цей період супроводжували скандали, деякі з яких переросли в цілком реальні кримінальні справи. Зокрема, поліція підозрює, що у 2023-2025 роках чиновники могли бути причетні до зловживань Як випливає із судової ухвали, йдеться про системні переплати за договорами. Наприклад, як зафіксували аудит і слідство, ТОВ "Електронний колл-центр" отримував на 16-18% більше, ніж прописана у договорі сума (28,6 млн грн замість 24,6 млн грн у 2023 році та 41,5 млн грн замість 35 млн грн – у 2024 році).

Крім того, правоохоронці вважають, що закупівлі на 168 млн грн (104 млн грн у ТОВ "Електронний колл-центр" та 64 млн грн у ТОВ "Епарград") проводили без конкуренції і моніторингу цін. Наслідком стало ймовірне завищення цін тощо.

Схожа кадрова карусель відбувалася і в профільному Департаменті інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, якому підпорядковане підприємство. Ганну Лисак на посаді змінив Олег Половинко, а з серпня 2023 року підрозділ очолює — Вікторія Іцкович.

При цьому навіть внутрішній аудит КМДА періодично знаходив достатньо серйозні прорахунки в роботі департаменту. Наприклад, у цьогорічному березневому звіті містяться претензії до реалізації програм "Електронна столиця" та "Цифровий Київ". Тут і подвійне фінансування Інтернету для шкіл, дискримінація на тендерах, закупівля надлишкового та дорогого обладнання, невиправдані витрати на ліцензії тощо. Все це загалом призвело до ризиків неефективного використання бюджетних коштів на суму понад 204 млн грн.

Таким чином попри зміну облич в КП та ключовому департаменті підходи до роботи у випадку з прийомом платежів за паркування, повернення авто та поповнення "Картки киянина" та транспортних карток не змінювалися.

Можливо, через загальний напрямок роботи, який задавав головний куратор цифровізації Києва – заступник голови КМДА Петро Оленич? Саме він від квітня 2021 року і до березня 2025 року тримав під повним контролем і роботу департаменту, і впровадження застосунку "Київ Цифровий". Крісла чиновник позбувся лише після того, як НАБУ оголосило йому підозру в участі у масштабних земельних махінаціях, викритих в рамках операції "Чисте місто". Після оприлюднення записів слідства Кличко звільнив заступника "за угодою сторін".

"Телеграф" звернувся із запитами до КП ГІОЦ, Департаменту та КМДА з проханням пояснити, чи чекають киян зміни у розцінках на повернення авто, що потрапили на штрафмайданчик. А також розповідатимемо далі про ситуацію навколо цифровізації столиці.

Як повідомляв "Телеграф", в Антимонопольного комітету України виникли питання до підбору підрядника з технічного обслуговування головного офісу "Сенс Банку", дві компанії за це потрапили до чорного списку.