З 1 липня 2026 року в ЄС скасовано безмитний поріг у 150 євро для посилок із країн поза Союзом. Тепер за кожну товарну категорію в посилці стягується фіксоване мито 3 євро. Рішення передусім зачіпає транскордонний e-commerce, де значну частину ринку становлять прямі поставки товарів із Китаю.
Підприємець і співвласник міжнародної поштово-логістичної компанії Meest China В’ячеслав Лисенко пояснив, як це вплине на маркетплейси, логістику та покупців.
Введені заходи вже зараз називають прямим ударом по найбільших азійських маркетплейсах — таких як Temu, Shein та AliExpress. Їхня бізнес-модель будувалася на прямій відправці мільйонів дрібних пакунків (модель direct-to-consumer) безпосередньо зі складів у Китаї в обхід митних зборів. Нові правила роблять таку логістику економічно невигідною.
На думку Лисенка, китайський e-commerce неминуче відповість на цей виклик масштабною перебудовою своїх ланцюгів поставок.
"Гіганти на кшталт Temu та Shein не підуть з європейського ринку, однак змушені будуть відмовлятися від масових прямих B2C-відправлень з Азії. Ймовірно, вони розвиватимуть великі склади в ЄС, завозитимуть товари оптовими партіями, проходитимуть стандартне митне оформлення, а далі розподілятимуть замовлення всередині Європи. Це змінить логістику ринку та може частково підвищити ціни для покупців", — прогнозує підприємець.
Перші тижні реформи можуть супроводжуватися повільнішою обробкою посилок та додатковими запитами митниці. З одного боку, декларантам і логістичним операторам потрібно перебудувати процеси обробки декларацій під нову схему розрахунку мита за товарними категоріями, з іншого — частина покупців ще не усвідомлює, що кінцева ціна замовлення могла змінитися. На думку Лисенка, головне завдання логістичних операторів — забезпечити прозоре ціноутворення ще на етапі оформлення замовлення.
Водночас ставка 3 євро може стати лише проміжним етапом: у ЄС обговорюють окремий збір за обробку посилок, а постійну систему планують пов’язати із запуском єдиної цифрової митної платформи у 2028 році.
Європейська дискусія актуальна і для України. У межах гармонізації законодавства з ЄС уряд пропонував скасувати ліміт у 150 євро та запровадити 20% ПДВ на міжнародні посилки. 26 травня Верховна Рада не підтримала законопроєкт №12360, однак до цього питання можуть повернутися.
В’ячеслав Лисенко негативно оцінює запровадження аналогічного податку в Україні, вказуючи на серйозні соціальні, військові та інфраструктурні наслідки такого кроку.
"Серед тих, хто замовляє товари з Китаю, рідко зустрінеш заможних людей. Для більшості це можливість заощадити, придбати одяг, взуття, товари для дітей чи сім’ї за ціною, яку вони можуть собі дозволити. Будь-який закон має прийматися на благо людей, і тут важливо чесно відповісти на питання: на кого насправді впаде нове навантаження", — заявив В’ячеслав Лисенко.
Окремим ризиком експерт називає можливі наслідки для військовослужбовців та волонтерських ініціатив. За його словами, через китайські платформи в Україну регулярно замовляють комплектуючі, запчастини, елементи амуніції та обладнання для FPV-дронів.
"Військові та волонтери часто купують у Китаї запчастини, амуніцію, пульти та комплектуючі для FPV. Якщо на кожну таку покупку нараховуватиметься ПДВ, додаткові витрати ляжуть на людей, які й без того щодня вкладають власні кошти в забезпечення підрозділів. Це рішення може зробити критично важливі речі менш доступними та уповільнити їх отримання", — зазначив Лисенко.
За його словами, Україні слід використовувати міжнародний досвід, однак не переносити закордонні рішення автоматично.
"Боротися з сірими схемами необхідно. Але для цього потрібно відокремлювати комерційний імпорт, який дробиться з метою ухилення від податків, від звичайних покупок громадян. Замість універсального податку на дешеві посилки потрібні цифрове декларування, контроль походження товару, прозорі правила для маркетплейсів та відповідальність тих, хто дійсно використовує схеми.
Інакше вийде так, що додаткове навантаження ляже на тих, хто ледве зводить кінці з кінцями", — підсумував В’ячеслав Лисенко.