Вода по 100 гривень за куб: де тарифи вже злетіли і чому буде ще дорожче
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Пояснюємо, як змінилося законодавство і хто тепер встановлює вартість водопостачання
Тарифи на воду в Україні можуть збільшитися у 2-3 рази вже найближчим часом — зміни торкнуться Києва, Львова, Одеси, Кривого Рогу, Полтави та десятків інших міст. Причина — закон, який передав право встановлювати тарифи на воду від НКРЕКП до місцевої влади.
"Телеграф" розбирався, чому так сталося і скільком тепер коштуватиме вода.
Хто тепер вирішує, скільки коштуватиме вода
Про головну причину такого стрибка цін розповів перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко. За його словами, у більшості міст України водопостачання та водовідведення може подорожчати у 2,5-3 рази, і пов'язано це з тим, що держава фактично втратила важелі контролю над тим, як рахують тарифи.
Раніше будь-яке підвищення тарифів на воду мала затверджувати Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Але навесні 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №13219, у якому опинилася важлива поправка №764.
Саме вона передала право встановлювати тарифи на воду місцевій владі — обласним адміністраціям та Києву, а також органам місцевого самоврядування для великих водоканалів, що обслуговують понад 100 тисяч абонентів.
Голова енергетичного комітету парламенту Андрій Герус пояснював: тепер кожна громада сама вирішує, як діяти. Хтось підніме тариф, а хтось спробує покрити витрати водоканалу з місцевого бюджету.
Нардеп Кучеренко наголошує, що саме в цьому й криється проблема. На його думку, жоден державний орган більше не має реальних повноважень перевіряти, чи правильно водоканал розрахував новий тариф.
"Власне, все покладається на власника цього водоканалу. Сам себе контролює, сам собі встановлює, сам собі ділить", —
зазначив Олексій Кучеренко.
Депутат додав, що наразі навіть не може назвати орган, куди людина могла б поскаржитися на необґрунтоване підвищення ціни за воду.
Скільки вже коштує вода у різних містах
Поки в парламенті та експертному середовищі тривають дискусії про контроль, ціни на воду вже почали змінюватися на практиці. У низці міст нові тарифи затвердили або готують до затвердження:
- Чернівці — з 1 червня тариф зріс із 28 до 63,5 грн за кубометр;
- Павлоград — найдорожча вода серед великих міст, 113 грн за кубометр;
- Тернопіль — підвищення з 36,70 до майже 99 грн за кубометр через борги підприємства;
- Ужгород — проєкт нового тарифу передбачає понад 96 грн за куб;
- Дніпро — нова затверджена вартість становить 86,83 грн;
- Кривий Ріг — попередньо погоджено рівень близько 78 грн;
- Луцьк — тариф може зрости з 28 до 73 грн за кубометр;
- Одеса — "Інфоксводоканал" пропонує підвищення майже у 2,7 раза;
- Вінниця — облводоканал пропонує тариф 81.01 грн замість чинних 25 грн.
У Києві та Львові остаточних рішень ще не ухвалили, але фахівці прогнозують, що перегляд тарифів стане актуальним і там найближчим часом.
Чому водоканали більше не можуть тримати старі ціни
Тарифи на воду в більшості міст не змінювали з 2021-2022 років. За цей час витрати підприємств зросли в рази, а доходи залишилися на тому ж рівні.
Речниця Вінницяоблводоканалу Оксана Поліщук розповіла, що чинний тариф покриває менш як третину собівартості послуг. Якщо у лютому 2022 року на електроенергію підприємство витрачало 10-12 мільйонів гривень щомісяця, то зараз ця сума сягає близько 30 мільйонів.
"У цю ціну ми навіть не закладали ніякого прибутку на модернізацію чи розвиток. Це те, що нам потрібно, щоб заплатити за електроенергію, дати людям заробітну плату, заплатити за реагенти для очищення води, найнеобхідніші матеріали для поточного ремонту на мережах і податки", —
пояснила Оксана Поліщук.
Подібна картина і в Чернівцях. Генеральний директор КП "Чернівціводоканал" Іван Рус пояснив, що новий тариф покриває лише базові потреби: електроенергію, реагенти, аварійні ремонти, роботу генераторів та зарплати. При цьому із 400 кілометрів мереж міста кожна четверта труба перебуває в аварійному стані.
Окрему роль відіграє і війна. Подорожчали паливо для аварійних бригад, імпортні реагенти та логістика їх доставки. Керівники підприємств попереджають: без перегляду тарифів водоканали можуть зупинитися через борги перед енергетиками.
"Це субсидія для великого бізнесу" — думка експерта
Не всі експерти вважають підвищення цін проблемою. Підприємець і віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" заявив, що зростання тарифів — закономірний і навіть справедливий процес.
"Тарифи точно зростуть, і це нормально. На сьогодні тарифи низькі, але різниця між собівартістю і тарифами покривається з бюджету, який наповнюється платниками податків. Виходить, що за воду платить той, хто її не споживав. Це несправедливо", —
пояснив Артем Шира.
За його словами, за заниженим тарифом воду отримують і підприємства. Тож держава, по суті, дотує великий бізнес через постачання води за заниженою вартістю, яку покриває державний бюджет.
Щодо ідеї повернути державний контроль над цінами на воду, підприємець налаштований категорично.
"Держава не має контролювати ціни на воду, треба від цього відмовитися, як ми відмовились від держрегулювання цін на хліб. Згадайте відсутність хліба і черги по 2 години. Те саме зараз відбувається з водою", — наголосив Артем Шира.
"Контроль нікуди не зник" — відповідь водоканалів
Зовсім інакше на слова Кучеренка про "відсутність контролю" реагують у профільній асоціації водоканалів. Президент Асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький у ексклюзивному коментарі "Телеграфу" назвав таке твердження маніпулятивним.
"Заява щодо відсутності державного контролю у процесі формування тарифів на воду не відповідає юридичній та фактичній реальності. Нове законодавство не скасовує контроль держави, а запроваджує більш гнучку та децентралізовану модель управління галуззю в умовах війни", —
зазначив Дмитро Новицький.
За його словами, закон №4777 чітко розділив функції: встановлювати тарифи можуть місцеві ради, але нагляд лишається за НКРЕКП. Комісія перевіряє кожну статтю витрат за державною методикою ще до того, як розрахунки потраплять на затвердження до місцевої ради, а також контролює дотримання ліцензійних умов.
Передачу повноважень на місця Новицький називає не забаганкою, а вимушеним кроком. Через штучне заморожування цін на рівні НКРЕКП тарифи покривали лише близько 70% реальної собівартості послуг, а збитки водоканалів зросли до мільярдів гривень.
Натомість на думку президента асоціації, державі варто зосередитися на трьох речах:
- Погасити заборгованість перед водоканалами за різницею в тарифах за попередні роки;
- Забезпечити адресні субсидії для незахищених категорій населення;
- Підтримати фінансово слабкі громади, особливо прифронтові, дотаціями на роботу водоканалів.
"Нова система є прозорою та контрольованою. Вона дає водоканалам 90 днів для подачі розрахунків, і галузь готова працювати в цих правових рамках, але потребує від держави та ОМС реального партнерства, а не політичних маніпуляцій", —
підсумував Дмитро Новицький.
Чи можна оскаржити нове підвищення
Якщо у вашому місті оголосили про новий тариф на воду, варто розуміти, що мораторій на підвищення під час війни діє не на всі послуги однаково.
Законодавчий мораторій стосується лише газу, опалення та гарячої води для населення — їх ціну піднімати заборонено. Щодо холодної води та водовідведення прямого мораторію немає.
У 2022 році Кабмін лише рекомендував місцевій владі та регуляторам не підвищувати тарифи на воду й тримати їх на рівні 24 лютого 2022 року. Але це була саме рекомендація, а не закон.
Тож на практиці ситуація така:
- газ, тепло та гаряча вода — підвищувати ціни для населення під час війни не можна;
- холодна вода та водовідведення — підвищення можливе, якщо рішення ухвалив орган, уповноважений встановлювати тариф (НКРЕКП або місцева влада, залежно від водоканалу).
Якщо у вашому регіоні вже оголосили про новий тариф, має сенс перевірити, хто саме його затвердив і на підставі якого документа.