Мільйони на колючці: як на Донеччині "розпиляли" сотні мільйонів на фортифікаціях

Навколо лінії захисту вибухнув скандал

Поки на фронті йде боротьба за кожен метр землі, правоохоронці розслідують можливі зловживання на будівництві оборонних рубежів. За версією слідства, до розкрадання коштів можуть бути причетні посадовці Донецької ОВА та приватні фірми.

Колючий дріт за подвійним тарифом, фіктивні фірми та "регіональне" коріння – деталі гучної справи, про які розповість "Телеграф".

Золота "Єгоза": як "злітали" ціни

Силовики розплутали складний клубок можливих махінацій навколо закупівель різних типів загороджень для оборони Донеччини. Про це стало відомо з ухвали Самарського районного суду міста Дніпра. Загальна сума контрактів, що потрапили під приціл слідства (кримінальне провадження №42025052110000049), вражає – майже півмільярда гривень.

Схема, як з’ясували правоохоронці, була простою та зухвалою водночас. Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА протягом 2024-2025 років укладав договори з трійкою фірм: "Лідербудкомпані" (на 82,5 млн грн), "Будінвест торг компані" (214,6 млн грн) та "Укрбудінвест-торг" (117,3 млн грн). Компанії мали постачати "Єгозу" – різновид спірального загородження з армованої колючої стрічки, а також т. зв. "путанку" – малопомітну перешкоду, що є тонкою мережею зі сталевого дроту.

Найбільша претензія силовиків — штучне роздування цін. За даними розслідування, фігуранти купували "Єгозу" у реальних виробників проте при постачанні ОДА робили "націнку" від 30 до 55%. Задокументовано факт, коли товар вартістю 4085-6585 грн за одиницю дійшов до замовника вже з ціною 7910-8292 грн. В іншому випадку закупівельна ціна 3720 грн/штука зросла при постачанні до 5370 грн.

Слідство також встановило підміну номенклатури. Наприклад, фірма "Укрбудінвест-торг" купила за 8,3 млн грн будівельні матеріали, що на папері перетворились на "Єгозу". Більше того, частину виробів з колючого дроту купували за готівку у підприємства, що працює на базі Харківської виправної колонії №18. Звісно, дешево. Проте — за документами — продукція мала сертифікати якості відомого в Україні виробника інженерних систем захисту ТОВ "Виробнича група "Кайман" і вищу ціну.

Тендерна монополія: роль посадовців та схеми відмивання

Правоохоронці підозрюють, що до масштабної схеми розтрати та відмивання коштів (ст. 191 та 209 Кримінального кодексу України) причетні представники Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА. З лютого 2024 року цей підрозділ очолює Павло Челпих, а головою Донецької ОВА є Вадим Філашкін.

За версією слідства, чиновники (конкретні посади в ухвалі не згадані) нібито лобіювали інтереси трійки фірм та надавали вказівки підлеглим так формувати тендерні умови, щоб інші учасники не могли перемогти. Загалом у документах фігурують 16 закупівель. Половина з цих тендерів пройшла без конкуренції під приводом потреб воєнного стану. Саме такий механізм, на думку правоохоронців, міг створити умови для махінацій, які дозволили "вимивати" мільйони з оборонного бюджету.

Для легалізації "зароблених" на таких оборудках коштів, як вважають слідчі, фірми використовували безтоварні операції. Зокрема, ТОВ "Укрбудінвест-торг" провело закупівлю тканини у фірми "Світ вантажу" на 5,5 млн грн. Правоохоронці впевнені, що за цим стоїть класична схема продажу фіктивного податкового кредиту для виведення бюджетних коштів у готівку.

До цього ланцюжка були залучені також компанії "Лідербудкомпані" та "Будінвест торг компані", які за версією слідства, проводили через мережу підставних фірм бюджетні кошти, а реальна різниця осідала в кишенях організаторів. Їх імена в матеріалах справи наразі приховані, проте відомо, що це дві особи — фактичний бенефіціар — виходець з Краматорська. Саме він нібито керував процесом і вів перемовини з посадовцями Донецької ОВА. А за робочі процеси відповідала уродженка Слов'янська.

За результатами податкової перевірки, така діяльність призвела до розтрати 105,7 млн грн у випадку з "Укрбудінвест-торг", 23,6 млн грн – "Будінвест торг компані" та ще 16,4 млн грн "Лідербудкомпані".

Проблемні фірми "скинули" на непальця

Усі три фігуранти справи мають аномально широкий перелік КВЕДів з основним видом діяльності "неспеціалізована оптова торгівля", що може бути використано для маніпуляцій з продукцією та безтоварними операціями. При цьому тільки одна з фірм – ТОВ "Будінвест торг компані" – лишилась з такою ж назвою і не змінювало власника – з 2023 року належить Олексію Кривенку. З 2016 року до травня 2025 він керував ТОВ "Перша дорожньо-будівельна компанія" (з січня 2026 року "Компанія Гранта"), що належала Віктору Коркішко – бізнесмену з Краматорська, колишньому депутату від "Партії регіонів" в одній з місцевих рад та ексзаступнику директора ДП "Донецький облавтодор". Пов'язані з ним компанії освоюють мільярди на ремонтах доріг на Донеччині.

Дві інші фірми, згідно з даними YouControl та судовими ухвалами, здійснили майже ідентичний ребрендинг: змінили назву, юридичну адресу та власника. З огляду на те що це відбулось вже після відкриття провадження у справі розкрадання коштів на "Єгозі", такі дії створюють враження замітання слідів.

Отже, ТОВ "Укрбудінвест-торг" тепер називається "Мелактаун". Ця фірма заснована ще у 2020 році мешканкою Краматорська Наталією Бабковою зі статутним капіталом у 100 тис грн. Справжній "золотий дощ" із державних замовлень пролився на підприємство після зміни бенефіціара – у середині 2024 ним стала киянка Алла Коркішко.

Вона не просто бізнесвумен (має частку в кількох компаніях, зокрема "К.5"), а частина впливової родини, її син вже згаданий Віктор Коркішко. Проте наразі родина Коркішко повністю дистанціювалась від токсичного активу. Коли оборудками зацікавилось слідство, ТОВ "Укрбудінвест-торг" почав стрімко "змінювати обличчя" в реєстрах. Замість впливової бізнесвумен у крісло власника "посадили" класичних "фунтів": спочатку мешканку села Барвінкового на Харківщині, а потім жителя села на Житомирщині.

Апогеєм маскування став квітень 2026 року, коли тепер вже "Мелактаун" перейшов у власність громадянина Непалу Тапа Магар Рошан і заодно змінив прописку з Краматорська на Запоріжжя.

Аналогічна доля спіткала і другого фігуранта справи – ТОВ "Лідербудкомпані". Ця фірма належала раніше Юлії Смереканець (також була головним бухгалтером) та бізнесмену Олександру Гарбузу – багаторічному партнеру Віктора Коркішка. Тепер компанія в реєстрах має назву "Маунтейн Брайз", а її одноосібним власником є непалець Тапа Магар Рошан, на якого загалом переписали вже 141 українську фірму.

Антидронові сітки та тіньовий офіс

Заробіток на "Єгозі" та "путанці", як з’ясував "Телеграф", став не єдиним спільним проєктом згаданих компаній. Паралельно з цими оборудками правоохоронці розслідують і постачання на Донеччину антидронових сіток (кримінальне провадження №42025050000000015).

З однієї з судових ухвал у справі випливає: кілька компаній – знайомі нам "Лідербудкомпані", "Укрбудінвест-торг", а також "Славресурс груп", "Промкомплект" та "К-5" – могли змовитись аби створити штучну конкуренцію на тендерах. Завдяки цьому, вважають правоохоронці, перемогу отримували підконтрольні ФОПи. В судових документах імена підприємців зашифровані, проте нам вдалось встановити точно принаймні одного з "гравців" – це Віталій Гришин.

Саме з ним Департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи підписав договір №5/РМР (згадується в ухвалі) на постачання 1700 антидронових сіток на 3,8 млн грн. Хоча потреба за рішенням Ради оборони Донецької області була вдвічі більшою – 4000 штук.

Роль Гришина, як визначили правоохоронці, була суто технічною: після реєстрації як підприємець він передав організаторам доступ до своїх банківських рахунків, електронних ключів та податкової звітності. За версією слідства, у ФОПа не було оборотних коштів для закупівлі товару, тож йому надавали позики фірми – учасниці змови. Після отримання бюджетних мільйонів, за версією слідства, компанії забирали своє через реверсні платежі, виводячи чистий прибуток у готівку для розподілу між спільниками.

Поліція вважає, що всім процесом керували з "тіньового офісу" у Краматорську. Проте, прізвища головного куратора та помічників (деяких з них пов'язують родинні відносини) також скриті в документах. Варто зазначити, що в інших ухвалах у справі підкреслюється: ФОПи постачали захисні сітки за завищеними цінами. Аналіз Prozorro та судових документів дає підстави припускати, про які угоди йдеться.

Зокрема, в один день із закупівлею, переможною для ФОП Гришина, пройшов тендер на постачання 2300 комплектів антидронових сіток на 5,2 млн грн. Контракт за ним отримав Олексій Рибас. В той же період, який згадується в ухвалах суду, закупівлі на постачання захисту вигравали підприємці Олена Резнікова (тендери на 1,1 млн грн на постачання 530 комплектів антидронових сіток та сітки шпалерної на 1,2 млн грн), Михайло Цірульник (закупівля 800 комплектів антидронової сітки за 1,7 млн грн), Наталія Шкарупа (контракт на 1,8 млн грн) та Юлія Смереканець (контракт на 2,7 млн грн) – тієї самої, що до 2025 року володіла разом з партнером Коркішко ТОВ "Лідербудкомпані" ("Маунтейн Брайз).

Затишшя після обшуків: що з компаніями

Після серії обшуків у серпні 2025 року активність фігурантів обох справ різко впала, про що свідчать дані системи Prozorro показує. А саме ТОВ "Мелактаун" ("Укрбудінвест-торг") "затаїлося" ще наприкінці року, адже перестало подавати заявки на бюджетні тендери. Така сама історія і з ТОВ "Маунтейн Брайз" (раніше "Лідербудкомпані").

Співпраця ТОВ "Будінвест торг компані" з Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА теж обривається в кінці минулого року. Від початку 2026 року фірма бере участь у закупівлях з постачання геотекстиля, OSB-плит, окопних сіток, єврорубероїда військовим частинам або силовим структурам, але програє конкурентам.

Тот факт, що фірми-фігурантки гучних справ перестали брати участь у закупівлях, а Донецька ОДА з початку року поки не оголошувала тендери на різні типи загороджень, не спростовує відповідальності за вже виведені з бюджету кошти.

"Телеграф" продовжить стежити, чи зможе слідство довести справу до реальних вироків для кураторів цієї схеми. Не перемикайтесь.

Як повідомляв "Телеграф", минулого року правоохоронці вивчали будівництво фортифікацій на Сумщині і також виявили зловживання.