"Діаманти" з одеської квартири: як майстер-ювелір кинув виклик швейцарським брендам на 30 мільйонів

Люксові прикраси виявились саморобними

В Одесі повторюється історія, яка вже колись гучно починалась з обшуків та заяв про контрафакт, а потім тихо зійшла нанівець. Минуло кілька років і той самий ювелірний бізнес опинився під прицілом правоохоронців. Тільки тепер претензії з'явилися не у власників бренду Chanel, а Cartier та Van Cleef. За люкс майстер з 20-річним стажем видавав власноруч зроблені браслети, сережки та обручки.

Подробиці про роботу ювелірної схеми читайте в матеріалі.

Блиск і фальш у "Сіті Центрі"

Останні три роки в одеському "Сіті Центр", що на пр-ті Небесної Сотні, 2 працював острівок з ювеліркою ТМ "Zolotnik". Крім дизайнерських сережок, підвісок, браслетів, кольє, хрестиків, ланцюжків на вітринах можна було побачати і впізнавані прикраси. Наприклад, культові "цвяхи" з колекції Juste un Clou від бренда "Cartier" та вироби з мотивами у формі "конюшини" з колекції Alhambra ювелірного будинку Van Cleef & Arpels.

Такі ж, навіть у фірмових коробках, пропонувалася і на сторінці магазину в Instagram, а ще тут рекламували вироби від марок Boucheron, Chopard, Graff тощо. При цьому без зазначення оригінальні вони чи ні, а в описі сторінки зазначалось, що фірма працює з 1995 року і створює прикраси будь-якої складності з використання старовинних та сучасних технологій. Тільки в однойменному ТГ-каналі є примітка про "репліки відомих світових брендів преміум якості" та "копії оригінального пакування". Проте обидві сторінки перестали бути активними ще у 2024 році.

За цим маркетинговим кліше, за версією теруправління БЕБ в Одеській області, ховався звичайний контрафакт. А потрапила торгова точка до поля зору силовиків, як випливає з судової ухвали у справі, завдяки прискіпливості правовласників брендів "Cartier" та Van Cleef & Arpels – швейцарської корпорації "Річмонт Інтернешнл СА" (Richmont Intemational SA). Представники компанії помітили активність ТМ "Zolotnik" та звернулись до правоохоронців. Адже вся оригінальна продукція поставляється в Україну виключно в готовому вигляді з-за кордону.

Відповідно, будь-яке виробництво таких речей вважається незаконним через порушення двох видів прав інтелектуальної власності.

• По-перше, йдеться про незаконне використання торгової марки "Cartier". Законом заборонено наносити цей знак на товари, упаковку чи етикетку без дозволу власника, а він його в Україні нікому не надавав.
• По-друге, порушення прав на промисловий зразок "Van Cleef Arpels", який захищає саме унікальний зовнішній вигляд та форму прикрас. Тобто навіть без маркування браслет або сережки будуть підробкою, якщо вони виглядають як оригінал.

Ювелірне "підпілля": від восковок до злитків

З судових документів випливає, що ювелірний бізнес організував мешканець Одеси. І хоча його ім’я приховане, в матеріалах справи є "цифровий слід" – номер свідоцтва 309891 на торгівельну марку Zolotnik. Згідно з відкритими даними реєстрів, її власником є Татаркевич Олег Борисович – справжній "старожил" ринку. Приватним підприємцем він став майже 23 роки тому. Його основний профіль – повний цикл роботи з ювелірними виробами та годинниками: від виробництва до ремонту та продажу.

Слідство встановило, що майстер поставив справу на потік і облаштував у власній квартирі виробничий цех. При обшуку силовики виявили все необхідне для повного технологічного циклу:

• обладнання та інструменти для виготовлення прикрас;
• спеціальні форми (восковки);
• запас матеріалів – золото, срібло, мідь, цинк, хімічні реактиви;
• пакування.

В якийсь момент (слідство орієнтується на початок 2025 року) Татаркевич зрозумів, що не справляється і знайшов для себе помічницю. З матеріалів справи випливає, що він і надалі лишив за собою технічну частину – сировину – виробництво – оцінку, а реалізаторка взяла на себе "фасад". А саме приймала готові вироби, вела їх облік, сортувала і головне – відповідала за продажі.

Процеси були налагоджені і, здавалось, схема працювала ідеально. Проте на стоп її поставила контрольна закупка – у вересні 2025 року "агент" придбав на точці в "Сіті Центр" браслет "Cartier" за 63 тис. грн. При тому, що вартість оригінального "цвяха", навіть у найтоншому виконанні стартує від 155 тис. грн, а за модель з діамантами доведеться викласти від 545 тис. грн і більше. Крім ціни, "підкачала" і якість, експертиза показала, що йдеться про підробку.

На цій одній закупці свої збитки компанія "Річмонт Інтернешнл СА" оцінила в 337,1 тис. грн, очевидно, порахувавши ринкову ціну виробу. А масштаб бізнесу став зрозумілим після обшуків у магазині ТМ "Zolotnik". Тут вилучили 66 золотих та срібних каблучок, підвісок, сережок, ланцюжків, кольє та браслетів зі знаком "Cartier" та 52 прикраси з формою "Van Cleef Arpels". Матеріальну шкоду від продажу цих прикрас правовласники оцінили у 20,2 млн грн. та 9,5 млн грн.

Арештовані метри та мільйонна застава

Діяльність одеських ювелірних "піратів" правоохоронці кваліфікували за двома "важкими" статтями: ч. 3 ст. 229 (незаконне використання знака для товарів та послуг) та ч. 3 ст. 177 (незаконне використання промислового зразка). Ключовим фактором тут став "особливо великий розмір шкоди" – понад 30 млн грн, а також те, що злочин був вчинений групою осіб за попередньою змовою.

Для організатора схеми (очевидно, Олега Татаркевича) прокурори вимагали заставу, рівну сумі завданих збитків. Проте Хаджибейський районний суд міста Одеси (суддя Засядьвовк Ольга Дмитрівна) визначив, що 998,4 тис. грн буде достатньо аби утримати підозрюваного "від різких рухів". Додатково ювелір здав закордонні паспорти, позбавлений права залишати Одесу без дозволу та повинен прибути до слідчого за першим викликом.

До реалізаторки "реплік" суд застосував м’якший запобіжний захід – особисте зобов’язання. Плюс арештував майно найманої працівниці – квартиру площею 37 кв. м, гараж та невелике підсобне приміщення на 7,5 кв м. Така ж доля спіткала і квартиру площею понад 200 "квадратів", що належить наразі сину ювеліра – Ярославу. Татаркевич-молодший отримав її в подарунок на початку 2017 року – якраз у розпал розслідування попередньої справи, де фігурував батько. Проте розташована нерухомість на вул. Софійській – за адресою, на яку запрошував Татаркевич-старший клієнтів.

До речі, він сам має тільки автівку, проте у членів його родини є різна нерухомість, частково кимось подарована. Зокрема, у згаданого сина, що теж мав ФОП з продажу ювелірки (закритий у 2014 році), ще є така квартира на Французькому бульварі площею 62,5 кв м, магазин на 42 "квадрата" та земля в Чорноморську, а у дружини Татаркевича-старшого – квартира площею 200,7 кв. м.

Якщо суд визнає ювеліра і його помічницю винуватими – арештована нерухомість може бути використана для забезпечення відшкодування збитків перед корпорацією. Плюс нехтування правом інтелектуальної власності може коштувати одеситам й свободи, адже санкції інкримінованих статей передбачають позбавлення волі. Мінімум на три роки, максимум – на шість.

Бізнес попри обшуки та кримінальну справу

Поки БЕБ продовжує досудове розслідування і попри чималу заставу ювелірний бізнес, до якого мають претензії представники відомих брендів, продовжує працювати. Під виглядом клієнтів ми зв’язались за контактним номером фірми Zolotnik і поцікавились, чи можна замовити прикрасу. У відповідь нас запросили завітати або до майстерні по вулиці Софійській, або до "Сіті Центру" – точки, де кілька місяців тому проводились обшуки.

Юридично тут не підкопаєшся: поки немає обвинувального вироку суду або прямої заборони на роботу, підприємець може виготовляти, ремонтувати та продавати ювелірні вироби. Варто зазначити, що Татаркевич уже мав аналогічні проблеми із законом. Ще у 2016 році за заявою представників компанії "Chanel SARL" було відкрито кримінальне провадження №42016160000000381 за ч. 3 ст. 229 КК України.

Тоді під час обшуків у майстерні та магазині поліцейські вилучили понад півтори тисячі ювелірних прикрас з логотипами відомих брендів Dior, Cartier, Chanel, Tiffany, Baraka, форми для їх відливання та інше обладнання. Приморський райсуд Одеси погоджував арешт на майно, проте ювелір не отримав підозру і в статус обвинуваченого не перейшов. Згодом бізнесмен успішно оскаржив це рішення і на тому справа фактично "заглохла".

Чи описаний кейс унікальний? Найчастіше ювелірний кримінал обмежується банальною контрабандою. Тобто коли товар закуповують за кордоном, а завозять в Україну в рейсових автобусах чи приватних авто. Зокрема, у січні 2025 року на рейсі "Варшава-Київ" у пасажирів знайшлись годинники та запчастини до них, а також підвіски та браслети вартістю 10 млн грн. І ще на 25 млн грн БЕБівці вилучили контрафакт під час обшуків у фігурантів вдома і на роботі. У цьому випадку йдеться про ухилення від сплати мита.

У випадку з підпільним виробництвом, де на вироби незаконно наносять клейма або використовують чужі бренди та дизайн, справа переходить в площину інтелектуальної власності. І аналіз судової практики демонструє, що у більшості випадків покаранням для порушників стають фінансові санкції.

Наприклад, у 2021 році трьох підприємців суд покарав за підробку туалетного паперу (справа №715/2391/17). Всі троє отримали покарання по три роки позбавлення волі (з іспитовим терміном на 2 та 3 роки) та мали сплатити 100 тис. грн моральної шкоди. Плюс ще в 1,5 млн грн власник ТМ оцінив упущену вигоду від продажу товару з такою ж етикеткою і такого вигляду як оригінальний туалетний папір. Справа, до речі дійшла до Верховного суду, який підтвердив вирок першої інстанції.

Ще одна справа (№212/842/22) стосувалась кустарного виробництва гелів та порошків для прання під брендами "Ariel", "Tide", "Lenor", права на які зареєстровані за компанією "The Procter&Gamble Company". В цьому випадку трьох криворізьких ділків суд оштрафував на 260 тис. грн кожного та зобов'язав сплатити таку ж суму правовласнику для відшкодування збитків.

Чи стане справа ТМ "Zolotnik" черговим прикладом покарання гривнею за ігри з відомими брендами, або вироки буде більш жорстким – покаже час. "Телеграф" слідкуватиме за перебігом процесу і повідомлятиме новини.

Як повідомляв "Телеграф", через контрафакт цигарок бюджет втрачає десятки мільярдів гривень, в той час як підробні тютюнові вироби розповсюджують через магазини та кіоски.