Вивезли повітря: в Одесі викрили фіктивний експорт сої на десятки мільйонів гривень

В Україні експортують сою, якої не існує: на папері – тисячі тонн, у реальності – "повітря". Масштабна схема на десятки мільйонів гривень розгортається в Одесі, де фіктивні фірми без землі та техніки роблять гроші з порожнечі. У власників компаній знайшлись зв’язки в кабінетах податкової.

"Телеграф" вивчив матеріали гучної справи та зібрав досьє на фірми, що зацікавили силовиків.

Фермери-примари та готівкові трюки

Суть ймовірної схеми можна описати як масштабне "відмивання" врожаю. Працює це зазвичай так: організатори закуповують сою у реальних фермерів за готівку без жодних документів. Щоб вивезти цей товар за кордон, його треба "очистити" паперами.

Для цього створюється ланцюжок фірм-фантомів. Одні "малюють" документи, що нібито виростили врожай на полях. Інші – вносять готівку на спецрахунки ПДВ, щоб створити штучний ліміт — віртуальне право на операції без реальної закупівлі товару. В результаті "нізвідки" з’являється нібито законна продукція, податки з якого до державного бюджету не потрапляють. Втрати сягають мільйонів на кожному судні.

Саме таку модель зараз розслідує БЕБ в Одесі. Детективи звернули увагу на сумнівні операції навколо експорту сої, через який державний бюджет міг втратити 10,5 млн грн. Про оборудку стало відомо з ухвали Хаджибейського районного суду міста Одеси у кримінальному провадженні № 72026161050000018, відкритому за ч. 2 ст. 212 КК ("умисне ухилення від сплати податків").

Ключову роль у схемі відіграє ТОВ "Оазіс Інтернешнл Груп", яке подало до пункту пропуску "Чорноморський морський порт" 38 експортних митних декларацій на вивезення соєвих бобів до ОАЕ.

• Загальний обсяг експорту: 7 614 тонн, причому, за даними детективів, походження половини – 3052 тонн – не підтверджено.
• Фактурна вартість – 127,3 млн грн.
• Судно для перевезення – ZEKO Y (за даними інформаційної системи Equasis, цей суховантаж ходить під прапором Коморських островів).

Головний постачальник сої – ТОВ "Зернікс". Саме ця фірма нібито продала експортеру основний масив сої – 6 088 тонн за 113,5 млн грн. Проте "Зернікс" не є виробником і лише збирав папери від інших ланок ланцюга – ТОВ "Вестлайф" та "Фонерід Кор", аби створити видимість законності вантажу. Так, фірма "Фонерід Кор" внесла власну готівку на рахунок ПДВ, щоб отримати ліміт і зареєструвати накладні на сою, якої не існувало. Цей штучний податковий кредит передали "Вестлайфу".

Внизу цієї піраміди перебувало ТОВ "Майком Лтд", заявлене як постачальник сої "Вестлайфу". Як ця фірма могла її виростити, – загадка, адже не мала земельних ділянок, насіння, добрив та матеріальних ресурсів. Принаймні це стверджують детективи БЕБ.

Єдина компанія, що повинна була б надати реальності операціям – ТОВ "Блюменфельд", що володіє 620 га землі. Фірма задекларувала продаж "Зерніксу" 1400 тонн сої на 23,8 млн грн. Однак перевірка показала: у 2024-2025 роках фірма не сіяла соєві боби й так само не змогла надати підтвердження, що купувала цю культуру в готовому вигляді або як насіння для посіву в інших виробників.

Таким чином, за версією БЕБ, ланцюг постачання міг бути штучним, адже значна частина обсягів експорту існувала тільки на папері. А вся схема була спрямована на легалізацію необлікованої продукції та умисне ухилення від сплати податків.

Власники з кримінальним минулим

Частина компаній, які фігурують у справі, мають спільні риси: короткий термін існування, мінімальну кількість працівників та відсутність доходів.

ТОВ "Зернікс", яке нібито продало ТОВ "Оазіс Інтернешнл Груп" основний обсяг вантажу, існує всього 10 місяців. Фірма кілька разів змінювала види діяльності з "консультування з питань інформатизації" на "транспортне оброблення вантажів", а згодом – на "гуртову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин".

ТОВ з грудня минулого року одноосібно володіє уродженка Донецької області Анастасія Клеус, яка, очевидно, є її єдиним працівником. Цікавий нюанс – у своєму рідному місті бізнесвумен мала ФОП з надання послуг салонами краси. А записи в GetContact, і зараз видають теги #НастяМанікюр та #НогтіНастя.

Естафету управління торговою компанією Клеус прийняла від Сергія Ізофатова, на якого записано кілька десятків компаній, зокрема, львівське ТОВ "Про Танос Трейдер", одеські "Аркейн ЛТД", "РКС Агросейл", "Естерн Ко" та інші. У системі YouControl ці чотири компанії мають найвищий рівень ризику "D" (надзвичайно пильна увага), що може вказувати на ознаки фіктивності або використання їх як "транзитних"вузлів із податковими кредитами.

ТОВ "Фонерід Кор" та "Майком Лтд" – ще молодші: перша зареєстрована 9 місяців, друга – 7 місяців тому. При цьому на відміну від інших фігурантів справи тільки "Фонерід Кор" недавно "перекваліфікувалося" з оптової торгівлі зерном на вирощування зернових, бобових культур та насіння олійних культур. Фірма належить Миколі Серенкову, має 21 працівника і показала доходи за минулий рік на рівні 234 млн грн. Тоді як у "Майком Лтд", власником якої є Максим Гринів, – нульовий баланс.

Єдиним "старожилом" у переліку є ТОВ "Вестлайф", засноване 4,5 роки тому львів’янином Володимиром Борисом. За цей час, відповідно до фінансової звітності, фірма не отримала доходів. Цікаво, що власник "Вестлайфа" є або був засновником кількох компаній, в тому числі ТОВ "Перла Продакшн", яке теж займалося соєю і мало податкові порушення. Про це свідчить ухвала Личаківського районного суду міста Львова від 12 червня 2025 року. З її тексту випливає, що Володимир Борис умисно не подав декларацію з податку на прибуток і не перерахував до бюджету 4,9 млн грн кошти за фактично отриману продукцію. Проте пізніше бізнесмен "виправився" – провину в умисному ухиленні від сплати податків визнав (ч. 1 ст. 212 КК України – та сама стаття, що фігурує у новій справі БЕБ) і збитки відшкодував.

Менш ніж за два тижні після судового рішення, яке зафіксувало звільнення Володимира Бориса від кримінальної відповідальності, у "Перла Продакшн" з’явився новий власник. За даними інформаційних систем, тепер компанія належить громадянину Таджикистану Темурзода Хукмудіні. Такий маневр з перереєстрацією на іноземця (таких підставних осіб називають "лосями") – класичний спосіб поховання "токсичної" компанії, що дозволяє дистанціюватися від перевірок на майбутнє й уникнути повторних справ.

Родинний підряд: податкові зв’язки і схеми

Ще один учасник ланцюга з постачання сої – ТОВ "Блюменфельд" – існує 2 роки й 7 місяців. Якщо за 2024 доходи фірми становили лише 307,2 тис. грн, то за минулий рік – зросли майже у 55 разів (!) – до 16,7 млн грн. Належить компанія Максиму Лукашуку і Даніілу Наумову. Останній, як стало відомо "Телеграфу", є близьким родичем чинної працівниці податкової служби. Йдеться про Катерину Наумову – заступницю начальника відділу супроводження судових спорів з позапланових перевірок управління правового забезпечення ГУ ДПС в Одеській області.

Підтвердження цьому знаходимо в декларації чиновниці за 2025 рік. В документі зазначено, що чоловік Катерини – Данііл є бенефіціаром не тільки компанії "Блюменфельд", а ще двох – "Парсла" і "Мелгрейн". За рік до цього співробітниця податкової не декларувала жодного нерухомого майна. А цього разу зазначила дві земельні ділянки у Миколаївській області загальною площею 10,4 га, які з серпня 2025 року орендує Данііл Наумов.

Мешкає родина у будинку площею 406,6 кв. м, розташованому у історичному мікрорайоні Чубаївка. Це тихий приватний сектор, в якому переважають сучасні котеджі та вілли, всередині розвиненого Київського району. Попри значну площу та елітність локації, маєток не є власністю подружжя, вони ним безоплатно користуються. Належить будинок разом із землю під ним площею трохи більше 5 соток Миколі Козію (батьку Катерини) та Дар’ї Корник. Згідно з Реєстром нерухомості, батько Наумової став власником майна ще у 2010 році на підставі договору дарування.

В різні періоди Микола Козій був серед засновників/власників кількох приватних компаній. Наприклад, у 2006-2009 роках – ТОВ "Транзит" та "Конкорд", що займаються роздрібною торгівлею пальним. А з 2008 року і до квітня 2026 року мав частку у компанії ТОВ "Зенітар Партнерс". У відкритих судових реєстрах ця компанія згадується серед контрагентів у ланцюгу господарських операцій, до яких виникли питання у БЕБ. Зокрема, у судовій ухвалі Київського районного суду міста Одеса у справі №947/38211/24 щодо можливого ухилення податків при реалізації сої, пшениці, ріпака та інших зернових культур обсягом понад 10 тис. тонн.

В іншому кримінальному провадженні (справа №757/136/25-к) розглядається схема з фіктивною утилізацією небезпечних відходів для отримання коштів без фактичних послуг. Слідство підозрює, що надалі гроші "проганялись" через компанії, в переліку яких і "Зенітар Партнерс" і переводились у готівку. Однак у обох випадках йдеться поки про обставини ймовірних зловживань без встановлення вини кожного з учасників.

Тіньова трансформація: звідки виник "Оазіс"

Знайшлись темні плями і у основного фігуранта розслідування БЕБ – ТОВ "Оазіс Інтернешнл Груп". Компанія почала свій шлях у вересні 2023 року під назвою "Олфактор", засновниками її були ТОВ "Імпера" та Олена Таштанова, а статутний капітал складав 1 000 грн. Директором на цьому етапі була Лілія Соловйова, "за сумісництвом" – мати власниці.

Про серйозність цього управлінського сімейного тандему говорять такі факти. На Олені Таштановій, за даними YouControl, зареєстровано понад 300 компаній (!), що є рекордом навіть для професійних "фунтів" (підставних осіб, які за винагороду оформлюють на себе бізнес, щоб приховати реальних власників і дати їм уникнути від відповідальності – Авт.). Її статус масового номінального власника підтверджується судовими документами (зокрема, щодо ТОВ "Югас ТЛК"), в яких зазначається, що Таштанова вносила неправдиві дані до реєстрів та не мала жодного стосунку до бізнесу. Наразі "бізнесвумен" перебуває у розшуку за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Крім цього, ще одна фірма, яка належала Таштановій – ТОВ "Сантерс Трейд" – засвітилась в антимонопольному скандалі. У вересні 2025 року АКМУ оштрафував цю фірму разом з іншими за змову на торгах із закупівлі апаратури для підтримування фізіологічних функцій організм.

Поки донька накопичувала сотні фіктивних-фірм її мати виконувала функції реального підписанта в ТОВ "Олфактор", що пізніше перетвориться на "Оазіс Інтернешнл Груп". Втім, її професійний бекграунд здається дуже далеким від агросектору, у в GetContact її номер має теги #ЛіліяГербалайф. Коли ми зателефонували директорці з проханням розповісти про бізнесову частину її біографії, вона послалася на відсутність часу.

Технічний етап в історії "Оазіс Інтернешнл Груп" закінчився у 2024 році, коли фірма отримала цю назву, збільшила статутний фонд до 250 тис грн та перейшла у власність Ользі Капурі. Підприємниці належить ще кілька фірм, і одна з них – ТОВ "Курс Титан" – фігурує в переліку ризикових. Зокрема, компанія згадується в судовій ухвалі Київського апеляційного суду в схемі легалізації доходів під час фіктивної утилізації небезпечних відходів для держпідприємства "Укртрансгаз".

Не тільки соя, а й фіктивна кукурудза

Наразі такий податковий бекграунд компаній, залучених до експорту сої, разом з видачею "порожніх" фірм за виробників створює об’єктивні сумніви у законності всього ланцюга постачання. І такі випадки є непоодинокими в агросекторі, про що свідчать гучні викриття.

Наприклад, в грудні 2025 року БЕБ звітувало про зупинку спроби експорту 7,5 тис тонн сої за підробленими документами. У ще одному випадку підприємець не зміг підтвердити законність походження 5,4 тис тонн сої, яку планував вивезти до ОАЕ. Аналогічну схему детективи нещодавно викрили і під час експортування кукурудзи до Малайзії. В ній теж фігурували фіктивні виробники, що не мали ні землі, ні працівників, ні техніки для вирощування зернових.

У випадку з "Оазіс Інтернешнл Груп" наразі важливо, або БЕБ провело належну "домашню роботу", інакше справа ризикує "застрягти" на початковій стадії. На такі висновки наводить згадане на початку судове рішення. З нього випливає, що детективи намагались отримати дозвіл на проведення огляду або обшуку в місцях зберігання продукції ТОВ "Оазіс Інтернешнл Груп" на території Іллічівського судноремонтного заводу, а також судні ZEKO Y.

Фактично суд визнав, що підозри є обґрунтованими, проте вказав детективам на передчасність крайніх заходів. Слідчий суддя акцентував на тому, що до того як вилучати товар та блокувати роботу терміналів, слідство має провести базову роботу – допитати бухгалтерів, вивчити первинні документи тощо.

Цілком ймовірно, що під час збору доказової бази представники БЕБ звернуть увагу і на родинні зв’язки у податковій власника однієї з фірм. Якщо слідству вдасться довести, що це допомагало втілити в життя експортну схему, то справу може доповнити стаття про зловживання владою або службовим становищем.

Як повідомляв "Телеграф", очільники трьох регіональних підрозділів БЕБ, які недавно отримали посади, мають значні активи та підозрілі зв’язки.