Збирають гроші у школі: юристи пояснили, чи це законно і що буде у разі відмови

Аніматор — $500, саксофоніст — $600, ведучий і діджей — по 30 тисяч гивень, грошовий подарунок директору – 10 тисяч гривень, по 5 тисяч – кожному завучу. Такий прайс з’явився на випускний в одній зі столичних гімназій.

"Телеграф" розповідає, наскільки законні подібні збори, що кажуть юристи та як батьки по всій Україні живуть із цією проблемою роками.

Як це відбувається насправді

Мама однієї з випускниць гімназії, яка попросила зберегти анонімність, розповіла виданню OBOZ.UA, що організацією зайнялися батьки двох паралельних класів. Третій – приєднався пізніше, бо більше ніхто не хотів братися за підготовку. Кошторис склали без широкого обговорення, а на тих, хто не поспішає здавати гроші, відкрито тиснуть.

Після публічного розголосу пародиста та саксофоніста все ж викреслили зі списку витрат. Але сама ситуація – аж ніяк не унікальна.

"Хто взагалі це вигадав": що кажуть самі батьки

Скандальний прайс-лист київської гімназії спровокував у мережі справжню дискусію. Батьки, учителі та випускникі почали ділитися власним досвідом — і виявилося, що проблема набагато ширша, ніж один резонансний випадок.

Більшість учасників обговорення єдині в одному: подарунки директору та завучам — це вже перебір. "Класному керівнику ще можна зрозуміти, але коли нам вчитель написала, що треба завучам та директорові по букету — ми всі випали. Добилися того, щоб лише директору були", — пише користувачка mrs_dementova в threads. Інша учасниця дискусії розповідає ще яскравіший приклад:

Чимало людей звертають увагу на те, що традицію підтримують самі батьки, а не вчителі чи адміністрація. "Про те, що треба щось дарувати, придумують самі батьки! Батьки одного класу вирішили — то всі інші тепер мусять", — пише halynayash. Педагоги в коментарях теж не мовчать. "Я вчитель. Ненавиджу оці подарунки, про які ми не просимо і які нам потім згадують", — зізнається irynaperun. А інша вчителька додає, що сказала дітям прямо: нічого не треба, крім того, щоб перестали галасувати на уроках.

Окремо батьки фіксують і психологічний тиск — той, хто відмовляється платити, автоматично стає "поганим". "Висловила свою думку в класі — захейтили", — коротко підсумовує innulya.innulka. Користувачка nadiya_kozlova, яка сама працювала в школі, називає побори "катастрофою": "Вчитель так само на роботі, як і працівники інших професій. Подяка не має бути матеріальною". І з цим, судячи з тисяч коментарів під публікацією, погоджується переважна більшість.

Мило з дому, гроші – в конверт

Про те, як влаштовані шкільні збори зсередини, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповіла мама двох школярів: "Батьківські комітети є, як і були – попри те, що їх не можна. В туалеті навіть немає туалетного паперу. Класи самі закупляють мило, воду, папір для рук – і носять із собою з класу в клас."

За її словами, на початку навчального року батьки збирають кошти залежно від потреб класу – щонайменше 700 гривень, а в старших класах, особливо випускних, суми сягають кількох тисяч.

Окремо вона звернула увагу на ситуацію у школах на заході України, де церква фактично не відділена від навчального процесу. Катехизацію ведуть самі вчителі, діти класом ідуть на причастя, а батьки додатково здають на прикраси, фотозону та "донат на церкву". Про все це – докладніше нижче.

Що каже закон

Адвокат Ігор Чудовський в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" повідомив, що в Україні немає жодної норми закону, яка зобов'язує батьків здавати гроші на школу чи випускний. "Навпаки – стаття 53 Конституції прямо гарантує безоплатність повної загальної середньої освіти", — стверджує він.

Закони "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту" також не передбачають жодних обов'язкових внесків. Єдина законна форма – добровільна благодійна допомога. Наголос саме на слові "добровільна".

Окремо юрист підкреслив: дитина не може бути принижена чи "виділена" через те, що її батьки відмовилися платити. Це пряме порушення прав дитини.

Щодо випускних – їх організовувати дозволено, але це приватна ініціатива, а не частина освітнього процесу. Тому участь у фінансуванні – лише за власним бажанням.

А що буде, якщо не здати?

Тут юристи розходяться у формулюваннях, але сходяться в одному. Юридична компанія "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" в коментарі "Телеграфу" з іронією пояснила: "Тим, хто не здав, нічого не буде. Це ж все нібито добровільно — і для дітей, і для батьків".

Адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Войченко у коментарі "Телеграфу" також зазначив, що жодною нормою законодавства обов'язкові внески не передбачені, однак додав: багато що залежить від ставлення самих батьків та атмосфери в колективі.

Але як показує практика, батьки та вчителі часто вдаєтьсядо різних методів тиску на тих, хто не знає, та на їх дітей.

🔴 В Одесі у 2025 році мати учня ліцею заявила про цькування дитини після відмови здавати гроші на шкільні потреби: за її словами, класний керівник почав демонструвати упереджене ставлення, а ситуація дійшла до перевірки правоохоронців.

🔴 У Києві у 2023–2024 роках в одному з ліцеїв дитину, чиї батьки не здали гроші на "подарунки", ігнорували та не залучали до спільних активностей, зокрема проєктів і класних заходів.

🔴 У Полтавській області у 2021 році школярці заборонили користуватися чайником у класі після того, як її сім’я відмовилася здавати гроші на його придбання.

🔴 У Харкові у 2018 році дівчинці не дали торт на шкільному святі при всьому класі, пояснивши це тим, що її батьки не здавали гроші до фонду класу; після цього почалося цькування з боку однокласників.

🔴 У Харкові у 2024 році зафіксовано випадок, коли дівчинка зазнала тиску та ізоляції після відмови батьків здавати 200 гривень на подарунок учителю; сім’ю також виключили з батьківського чату.

🔴 У Чернівцях у 2021 році в дитячому садку дитину демонстративно не привітали зі святом разом з іншими дітьми, оскільки батько відмовився здавати гроші на подарунки.

🔴 У низці регіонів України у 2024–2025 роках батьки скаржилися на випадки, коли дітей публічно виділяли в класі як "тих, хто не здав гроші", що призводило до тиску з боку вчителів та однокласників.

Як повідомили "Телеграфу" опитані батьки учнів столичних шкіл, з початку війни тему поборів трохи "прикрутили". Звичайно, внески на потреби класу та школи здають, як і раніше, але це робиться негласно і за межами школи. Є такі, хто відмовляються здавати внески, але їх діти носять мило, туалетний папір та інші речі з дому.

Батьківський комітет – це законно?

Юрист Ігор Чудовський пояснює: жоден батьківський комітет не має повноважень встановлювати обов'язкові платежі. Фактично такі структури нерідко перетворюються на "паралельну фінансову систему без правил і відповідальності".

Його порада батькам: "Спокійно, без конфлікту, але твердо відмовляйтесь від будь-яких "обов'язкових" зборів. Це ваше право. І ще одна деталь – дуже важлива. Повага до вчителя не вимірюється ціною подарунка. Вона вимірюється ставленням, а не холодильником чи пральною машиною."

З погляду українського законодавства:

• будь-які збори – добровільні;
• тиск за відмову платити — порушення;
• залучення дитини до такого тиску може підпадати під буллінг (ст. 173-4 КУпАП).

Дрібниці, які складаються у тисячі

Мама двох школярів описала ще один поширений механізм непомітного тиску:

За гроші з фонду класу купуються зошити для контрольних, подарунки вчителям на свята – тепер ще й на День української жінки – та дітям на Миколая. Усе начебто невинно, але в сумі за рік набігає чимало.

Що з цим робити

Закон на стороні батьків – це головне, що варто пам'ятати. Якщо на вас або вашу дитину тиснуть через відмову здавати гроші, можна звернутися до директора школи письмово, до відділу освіти або до Державної служби якості освіти. Фіксуйте факти тиску – скриншоти повідомлень у чатах будуть вагомим аргументом.

Жодних обов'язкових внесків немає – є лише ті, на які ви погодилися самі.