"Теплова швидка" врятує киян від холоду? Експерт розповів, що це таке і чи буде опалення наступної зими
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Олександр Харченко пояснив, як Київ планує зберегти теплопостачання в умовах атак на енергетичну інфраструктуру
У Києві після ударів по ТЕЦ розгортають багаторівневу систему захисту теплопостачання: місто планує створити мережу міні-ТЕЦ, встановити резервні джерела живлення та запустити так звану "теплову швидку". Що це таке і як місто готується до наступного опалювального сезону?
На ці запитання "Телеграфу" у бліцінтерв'ю відповів Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
Ключові факти з інтерв'ю:
- Міні-ТЕЦ не просто децентралізують, а й резервують основні потужності
- Система має три рівні захисту — від когенерації до мобільних котелень
- Навіть у разі блекауту опалення продовжуватиме працювати в острівному режимі
- Мобільні системи розраховані на роботу до двох тижнів — поки відновлюється основна інфраструктура
Наскільки ефективною може бути децентралізація енергетики у Києві і чи справді вона зменшить ризик залишитись без тепла через атаки на ТЕЦ?
— З точки зору енергетичної стійкості Києва, це не просто децентралізація — це, по суті, резервування основних потужностей ТЕЦ. З тим, щоб якщо вони з якихось причин не працюють, були інші потужності, які постачатимуть тепло в тій частині міста, яка зараз виключно обслуговується ТЕЦ. Тому головна ідея полягає одночасно в тому, щоби децентралізувати джерела тепла, причому вони будуть не просто децентралізованими, а ще й резервними.
Що саме це буде?
— Це міні-ТЕЦ. По суті — це міні-ТЕЦ. І словосполучення "теплоелектроцентраль", і слово "когенерація" означають в точності одне й те саме — виробництво тепла і електрики в одному місці. А що є побічним продуктом — залежить від кожної конкретної ситуації.
Взимку для київських ТЕЦ електрика — скоріше побічний продукт. Але буває, що ТЕЦ працює в так званому конденсаторному режимі, і тоді вже побічним продуктом є тепло.
Що таке "теплова швидка" і чи здатна вона оперативно відновлювати теплопостачання в разі аварій?
— Ідея в тому, що є кілька рівнів захисту. Перший рівень — це когенерація. Київ пішов у блекаут, але всі ці міні-ТЕЦ, на яких ще й встановлені батарейні комплекси, не вимикаються — щоб не було гідроударів по опалювальній системі та водоканалу. Тобто і водоканал, і всі основні елементи теплової мережі, і насосні станції, включно з водопідйомом та очисними спорудами — все це миттєво в умовах блекауту в Києві продовжує працювати, але вже в острівному режимі.
Але припустімо, що атака була не лише на електромережі та ТЕЦ, а ще й пошкоджено якісь елементи когенерації — тобто міні-ТЕЦ теж атакували.
Для цього на основні насосні станції та ті елементи системи, де є невеликі котельні, встановлюються потужні дизель-генератори — місцями це фактично дизельні електростанції. Це другий рівень захисту.
Крім того, для цього потрібні свердловини: якщо водозабір уражений і не працює, по основних елементах теплової системи вмикаються свердловини і підживлення водою — щоб опалення не вимикалось. Навіть якщо води в крані фактично немає, щоб опалення все одно працювало. Це ще один рівень захисту.
І ось остання ситуація — коли вже в якомусь районі все вийшло з ладу, щось зламалось і не працює. Тоді туди приїжджають мобільні котельні та генератори. Тобто виїзд на місце, так би мовити, до пацієнта.
По всіх районах заздалегідь розраховуються місця підключення, бо це не так, що "водовозка приїхала зі шлангом". По Києву потрібно розмістити спеціальні точки, де підключатимуться ці мобільні потужності в разі надзвичайної ситуації. Відповідно, приїхали мобільні котельні, приїхали генератори — і оце вже та сама "швидка допомога".
Чи вистачить автономних джерел живлення, щоб забезпечити стабільне тепло в критичних ситуаціях?
— Безумовно, але вони розраховані на те, щоб критична ситуація не тривала більше двох тижнів, умовно кажучи.
Тобто ці мобільні системи — все-таки третій рівень захисту. Це означає, що паралельно щось сталося, але вже відновлюються з'єднання Києва з мережею, відновлюється когенерація, яку підключають назад. Тому це дійсно крайній аварійний випадок, який має пропрацювати тиждень-два, щоб відновити нормальний процес, не перериваючи теплопостачання. Тобто може бути темно, але тепло — при такому сценарії.
Чи вистачить персоналу, щоб обслуговувати всі точки підключення одночасно?
— Не все одночасно підключатиметься — це 100%. А персонал — це справді велика проблема. Зараз є план навчати співробітників Київтеплоенерго і керуючих компаній: що робити, які дії здійснювати, якщо така потреба настане.
Людей, безумовно, треба навчати. Потрібні водії, теплотехніки, енергетики — значна кількість фахівців, бо мало привезти все це обладнання на місця. Його ще треба забезпечити паливом. По суті, якщо запрацювала ця аварійна система, це означає, що по ній без зупинки їздять паливозаправники. Це серйозна логістична задача.
Наскільки реалістичною є ця схема — чи є шанс, що вона справді запрацює?
— Я дуже радий бачити, що міська адміністрація нарешті серйозно підходить до цих можливих проблем. Є на це не надія, щонайменше на рівні профільного заступника мера, департаменту та фахівців Київтеплоенерго — я бачу, що вони прямо вкладаються в це.
Нагадаємо, Україна наразі не планує запроваджувати графіки подачі газу, оскільки це технологічно складно і небезпечно для системи. Водночас експерти попереджають про ризики атак на газову інфраструктуру та радять готуватися до можливих перебоїв, зокрема через посилення захисту об’єктів і розвиток автономних рішень.