Не блекаут: експерт пояснив, що сталося з енергосистемою 31 січня
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Геннадій Рябцев розповів, чи може повторитися масштабна аварійна ситуація в енергоситемі
У суботу, 31 січня, через технічну несправність в енергосистемі України в кількох регіонах одночасно зникло світло, у Києві та Харкові зупинялося метро, деякі міста залишалися без світла, води й тепла. Енергетичний експерт Геннадій Рябцев у бліцінтерв’ю "Телеграфу" пояснив, що саме сталося і чи існує ризик повторення таких каскадних відключень.
Ключові факти з інтерв’ю:
• Це була каскадна аварія, а не блекаут
• Цілісність системи не порушена, відновлення можливе
• Причина — відсутність резерву потужності в системі
• Аварійність систем зростає через непроєктні режими роботи
Що сталося в суботу в енергосистемі України? Чи був це блекаут?
— Це називається каскадна аварія. Це не блекаут, тому що блекаут — стан, після якого відновлення системи неможливе. Тобто все вийшло з ладу, і ніхто не знає, що робити далі. У нашому випадку цілісність системи порушена не була.
Контроль над системою зберігся. Знеструмлення відбулося за командою. "Укренерго" визначило, що відбулася аварія, встановила, скільки електричної енергії не вистачає для забезпечення споживачів, і знеструмила чотири регіони. Тобто була подана команда на знеструмлення споживачів у чотирьох регіонах України на період відновлювальних робіт.
Що саме стало причиною аварії?
— Причиною став вихід обладнання з ладу. Після цього спрацювали автоматичні запобіжники, які знеструмили спочатку високовольтну лінію, що передавала електричну енергію з південного заходу на схід України.
Далі, оскільки лінію було знеструмлено, подали команду на зниження потужності енергоблоків. Після того, як було виконано відповідні роботи з відновлення, блоки вивели на проектну потужність.
Чи можна було уникнути цієї ситуації?
— Причиною стала комбінація різних об’єктивних чинників, на які Укренерго не мало впливу. Чи можна було уникнути ситуації? Так, якби в системі був резерв потужності.
Усіх цих знеструмлень можна було б уникнути, якби був резерв потужності. На жаль, резерву потужності в системі не було, і єдиним виходом було знеструмлення споживачів.
Чи може така ситуація повторитися?
— Аварійність систем, на жаль, зростає. Це зумовлено непроектними режимами їхньої роботи, тому що постійно змінюється потужність — усі ці графіки, вимкнення, увімкнення, перепади напруги, пускові струми. Це все непроектні режими роботи.
Вони не були передбачені розробниками відповідного обладнання. Я це відчув на собі, наприклад, на ліфті, який відмовляється самостійно запускатися після того, як напругу буде подано. Точно так само є різноманітне обладнання — воно не хоче працювати в такому режимі.
Плюс постійні ремонти, відновлювальні роботи — вони зменшують не лише ресурс обладнання, а й його потенціал, можливості, термін роботи. Тому зростання аварійності, безумовно, відбувається, і це, особливо після чергових ударів, може спричинити повторення такої ситуації.
Чи може ситуація бути ще масштабнішою?
— Ми малюємо різноманітні сценарії. Є, безумовно, сценарії, які передбачають гірші наслідки. Але ймовірність їхнього настання мала. Не нехтовно мала, але вона є малою порівняно з іншими сценаріями.
Нагадаємо, раніше ми писали, як працюватиме метро та інший електротранспорт в умовах багатогодинного вимкнення світла.