Майстер лісових схем: як за Болоховця з держбюджету "вирубали" мільярди

Злив держкоштів сумнівним підрядникам: аудитори викривають, лісівники — заперечують.

До початку липня ДП "Ліси України" мало завершити корпоратизацію — перетворення на акціонерне товариство. На тлі цього процесу, поки ще не завершеного, відбулася зміна керівництва: замість Юрія Болоховця виконувачем обов’язки гендиректора став Ігор Зубович.

Одне з головних питань на сьогодні: чи вийде у нового очільника зламати усталену модель приватного аутсорсингу, яка вимиває сотні мільйонів з бюджету країни попри власну техніку та величезний штат держпідприємства.

Схема "привидів": кейс групи Бабенка та аудиторський вирок

У своїх матеріалах "Телеграф" повідомляв про одну із системних проблем підрозділів ДП "Ліси України", а саме масову передачу базових господарських робіт із догляду за насадженнями або лісозаготівлі — підприємцям та приватним фірмам. При цьому перевірка контрактів показала: здебільшого ці ФОПи чи ТОВки вигравали тендери, не маючи ні кваліфікованих спеціалістів, ні техніки, ні досвіду виконання специфічних завдань.

Зокрема, наше видання писало про "лісову імперію" черкаського бізнесмена Олександра Бабенка. Лише одне ПП "Чигиринське" протягом 2024-2026 років отримало приголомшливі 634,3 млн грн.

Натомість нещодавнє інтерв’ю голови Держаудитслужби Алли Басалаєвої відкрило значно масштабнішу картину: виявилося, що Олександр діяв не сам. Аудитори встановили наявність цілого "сімейного підряду" з 12 фірм, в якому, крім Олександра, ключову роль відігравали його родичі — Сергій Бабенко (контролює 7 фірм групи) та Надія Бабенко (власниця "Умань-Ліс").

Суть зловживань, викритих аудитом, вражає своєю зухвалістю:

• 11 із 12 фірм "групи Бабенка" були відсутні за місцем реєстрації, що натякає: вони можуть бути класичними фірмами-привидами (журналісти нашого видання, до речі, теж телефонували за номерами, вказаними в базах даних, але безрезультатно);
• фірми декларували нереальні обсяги робіт: наприклад, за наявності лише одного працівника висадку 2,4 млн дерев на місяць. В той час як за нормами для такого завдання потрібно було залучити 168 осіб;
• інша структура з групи звітувала про заготівлю 21 тис. куб. деревини, але при цьому взагалі не мала персоналу.

У своїх висновках аудитори припускають: за такою схемою державні кошти просто переводилися у готівку, а роботи або не виконувалися, або проводилися місцевими жителями "в чорну" (поза звітністю), і, можливо, у значно менших обсягах. Й в цьому якраз полягає найприбутковіша особливість таких тендерів. Адже ліс — це не склад, де можна просто перерахувати товар: після завершення "догляду" чи висадки культур практично неможливо достовірно встановити, скільки реально гектарів обробили, або скільки сіянців висадили. Чи взагалі на ділянці працювали заявлені люди та техніка, що дозволяє на папері показувати мільйонні обсяги. Водночас у реальності відрізнити сумлінно виконаний контракт від виконаного частково чи повністю фіктивного часто вже нікому і нічим.

Натомість таку модель передачі частини функцій на аутсорсинг у ДП "Ліси України" називають "стандартною галузевою моделлю господарювання", що базується на економічній доцільності. У відповіді на запит "Телеграфу" підприємство пояснило: штатна чисельність філій є недостатньою для виконання всього обсягу спеціалізованих сезонних робіт у короткі агротехнічні строки, тому залучення сторонніх підрядників через Prozorro є необхідністю.

Свої люди: Тамара Третяк та "ніжинський слід"

Кейс "групи Бабенка" – не поодинокий випадок, коли обраним стабільно "щастить" отримувати державні кошти. Аналіз закупівель доводить, що це частина добре вибудованої системи. Її яскравим прикладом є Тамара Третяк, яка за збігом обставин є землячкою тепер вже колишнього керівника ДП "Ліси України" Юрія Болоховця. Обидва — з села Івангород Чернігівської області, яке розташоване в 60 км від Ніжина.

В цьому ж населеному пункті зареєстровані та діють агрофірми — ТОВ "Івангородське" та ФГ "Івангородське", які належать дружині та матері експосадовця Людмилі та Ганні Болоховець. Сукупно ці родинні підприємства розпоряджаються в регіоні величезним земельним банком, що охоплює понад 1900 га.

Постать самої Тамари Третяк у лісовій галузі виглядає доволі екзотично. Згідно з даними журналістів-розслідувачів, протягом 12 років (із 2007 по 2019 рік) жінка професійно займалася адвокатською діяльністю. Проте у листопаді 2016 року юристка різко змінила профіль і зареєструвала ФОП, обравши основним видом діяльності лісозаготівлю.

Бізнес-успіх у цій новій сфері був швидким: за кілька місяців ФОП Третяк почала вигравати тендери, які оголошував Ніжинський лісгосп (зараз надлісництво). А цим підрозділом на той момент керував саме Юрій Болоховець. Відтоді підприємиця стабільно заробляє на державних лісових структурах. Загальна сума закупівель, в яких Третяк отримала перемогу, сягає 49,5 млн грн.

Ця співпраця триває і в поточному році. Лише 19 червня філія "Північний лісовий офіс" уклав з ФОП Третяк черговий контракт на суму понад 2 млн грн на роботи у Ніжинському надлісництві. Договір передбачає механізований догляд за 150 тис. погонних метрів лісових полос, догляд за 495 га лісу кущорізом та хімічну обробку 25 га лісу. А виконувати завдання мають два працівники лісокультурних робіт — Олена Дячок та Олена Сащенко та один тракторист. В арсеналі — обмежений набір техніки: орендований трактор МТЗ-82УК, та по одному власному культиватору, обприскувачу та мотокосі.

Показово, що ті самі дві працівниці (Олена Дячок та Олена Сащенко) до кінця року мають паралельно забезпечити створення та доповнення лісових культур у кількості 1,3 млн штук, а також вручну викопати 1,55 млн сіянців. При цьому у користуванні в них буде тільки бензиновий мотобур, який задекларувала Третяк в закупівлі на суму 4,4 млн грн. Тобто така ситуація повністю повторює "виробничу фантастику", продемонстровану черкащанами Бабенками.

Галина Гресько: стрімкий старт та мільйонні контракти

Ще одним показовим прикладом того, як новостворені суб’єкти господарювання без власної бази стають ключовими підрядниками ДП "Ліси України" є Галина Гресько.

Як фізична особа-підприємець ця мешканка села Паранине, що на Житомирщині, зареєструвалася у серпні 2025 року. Вже за кілька місяців Гресько почала вигравати тендери, які оголошували структури філії "Столичний лісовий офіс", а саме Звягельське надлісництво.

Для виконання робіт на десятки мільйонів гривень, які передбачають навантаження, перевезення та заготівлю десятків тисяч кубометрів деревини, Гресько декларувала вкрай обмежений ресурс. Наприклад, у випадку зі свіжим тендером із лісозаготівлі — двох трактористів та чотирьох лісорубів 6-го розряду, а також два трактори "Беларус", які орендувала за кілька днів після реєстрації ФОП. Так само вже постфактум бізнесвумен придбала по дві бензопили та мотокоси.

При цьому за договором Гресько мала б забезпечити цим штатом і технічними засобами заготівлю понад 35 тис. кубометрів деревини за півроку. Чи можливо це технічно та фізично? Навряд. Адже відповідно до комплексних норм виробітку, часу та витрати пального на виконання лісозаготівельних робіт, одна людина за 8-годинну зміну може заготовити від 5,5 до 8,5 куб. м деревини. Таким чином, четверо працівників Гресько можуть максимум "видати" 34 куб. за зміну. За умови роботи з такою максимальною продуктивністю для виконання замовлення ФОП знадобиться 1029 робочі зміни на всю команду. А з урахуванням стандартного графіка роботи з вихідними та святковими днями команда Гресько мала б працювати понад 8 років аби закрити лише один контракт.

Ситуація виглядає ще абсурднішою, якщо взяти до уваги інвентар. На чотири пари рук у працівників Гресько — дві бензопили. Отже, лісоруби мають працювати по черзі, що автоматично збільшує час виконання робіт. Та й задекларовані мотокоси лише створюють "масовку", адже не призначені для валки лісу — їх використовують лише для розчищення чагарників.

До речі, Гресько навіть не надала актів приймання-передачі до договорів на орендовану техніку, що є критичною вимогою. Проте організатор закупівлі дав ФОП час на виправлення і віддав замовлення підприємиці.

Формально для заготівлі заявлених обсягів ФОП знадобилося би потужна сучасна спецтехніка (харвестер аб форвардер), або мінімум 5-6 великих комплексних бригад із десятком професійних бензопил. Але це, очевидно, лише в тому випадку, якби йшлося про реальну діяльність, а не про черговий приклад "паперових робіт".

Щодо обмежених ресурсів та штатів підрядників в ДП "Ліси України" повідомили нашому виданню: у замовників відсутні правові підстави для "суб’єктивного оцінювання спроможності учасників", якщо вони документально підтвердили відповідність критеріям. Ба більше, встановлення вимог щодо обов’язкової наявності великої кількості власного персоналу чи техніки на етапі тендеру в ДП вважають "штучним обмеженням конкуренції" та дискримінацією малого бізнесу. На переконання лісівників, незначний розмір статутного капіталу чи оренда техніки за відсутності власної не є ознаками неспроможності.

Підсумок: "золотий парашут" Болоховця та іспит для наступника

Описані приклади, як-то кажуть, — лише крапля в морі. За даними Держаудитслужби, лише у 2025 році філії ДП "Ліси України" уклали з ФОПами та приватними підприємствами договори на лісозаготівлю та догляд за лісом на приголомшливу суму – близько 10 млрд грн. Це при тому, що підприємство має розгалужена структуру — понад 21 тис. працівників та майже 3 тис. одних лише тракторів.

Натомість у ДП відзначали, що цього замало, адже дефіцит кадрів складає понад 2 тис., а техніка на 90% застаріла. Такі цифри оприлюднювали на офіційному сайті "Лісів України". Але чи можна цим виправдовувати те, що роками філії "годували" ФОПів-"нульовок"? Ніби й рішення лежало на поверхні — спрямовувати мільярди на закупівлю власної сучасної техніки, яка б підвищувала ефективність праці.

Натомість про масштабне оновлення автопарку в ДП заговорили лише в середині 2026 року. Загалом у планах — законтрактувати 151 новий трактор швейцарських, німецьких та британських виробників та 26 власних харвестерів. Якби ці інвестиції реалізували на старті реформи, частка власної заготівлі підприємства була б значно вищою за нинішні 16%, а державні кошти не осідали б у кишенях сумнівних фірм та підприємців.

При цьому у відповіді на запит "Телеграфу" щодо реального контролю за виконаними роботами в ДП "Ліси України" наголосили: подбали про мінімізацію ризиків. А саме: оплата відбувається лише за фактом підписання актів після натурних оглядів ділянок. Як приклад дієвості контролю у підприємстві наводять розірвання в односторонньому порядку договору з ПП "Бориспільське" (власник згаданий вище Сергій Бабенко), яке не розпочало виконання зобов’язань.

Показово, що уже колишній гендиректор "Лісів України" Юрій Болоховець та його родина за роки його керівництва значно покращили свій матеріальний стан.

• Наприкінці 2023 року дружина Болоховця зареєструвала на себе понад 11 га у рідному Івангороді;
• На початку 2024 року у користуванні дружини посадовця з’явився Lexus RX350. Автомобіль оформлений на родинну фірму ТОВ "Івангородське". До речі, ця фірма принесла своїй власниці – Людмилі Болоховець 6,3 млн грн дивідендів за 2025 рік.
• Протягом 2024 та 2025 років Болоховець активно скуповував державні облігації (ОВДП). Це вже приносить чималі дивіденди: у червні 2026 року експосадовець отримав 1,86 млн грн від погашення облігацій, а ще 467 тис. грн у вигляді відсотків.

Паралельно із цим ДБР розслідує справу щодо самовільного захоплення земель ДП "Ліси України", на яких родини Болоховця побудувала базу відпочинку зі штучною водоймою, обгородивши державний ліс суцільним парканом. Ядро комплексу — житловий будинок та 2 з 14 ділянок оформлені на мати експосадовця, ще кілька — на друга Михайла Реву та членів його родини. Звісно, що Болоховець звинувачення відкидає.

У підсумку, незважаючи на виявлену аудиторами систему мільярдного "паперового аутсорсингу" та відкриті кримінальні провадження з посади гендиректора ДП "Ліси України" Болоховець пішов у фінансовому "плюсі". Перед звільненням у 2025 році він отримав 8,61 млн грн.

Тепер м'яч на полі Ігоря Зубовича. Він вже задекларував намір збільшити частку власної заготівлі до 20% та закуповувати імпортну техніку. Проте чи стане він тим, хто зламає традицію залучення сумнівних ФОПів та фірм-пустишок до виконання робіт в лісництвах, чи "золотий парашут" попередника залишиться головним орієнтиром для галузі? Суспільство чекає на відповідь. Тим часом "Телеграф" спрямував запити до правоохоронних органів, що з'ясувати, чи відкриті кримінальні провадження за фактами, виявиленими під час аудиту. Ми продовжує стежити за ситуацією. Не перемикайтеся.

Як повідомляв "Телеграф", поліція вже розслідує справу про виведення за сприяння працівників ДП "Ліси України" десятква мільйонів гривень через фіктивні угоди та пов’язані фірми.