Одна мотокоса на сотні гектарів: хто отримує мільйони на дивних тендерах "Лісів України"

"Телеграф" проаналізував кілька конкурсів, де перемогу отримали невідомі ФОПи без досвіду, техніки та штату

Два працівники. Одна мотокоса. Три ручні обприскувачі. Саме з такими ресурсами приватні підприємці отримують від підрозділів держпідприємства "Ліси України" контракти на мільйони гривень.

На папері вони мають доглядати сотні гектарів лісу, висаджувати мільйони сіянців і проводити хімічну обробку насаджень.

На практиці ж виникає просте питання: хто насправді виконує ці роботи? І чи виконує взагалі…

Сумська аномалія: трактористи проти "щасливого" ФОПа

У травні 2026 року філія "Північний лісовий офіс" ДП "Ліси України" виставила на Prozorro лот – догляд за лісом у Сумському надлісництві за 10,5 млн грн. На торги прийшли дві фірми: ПП "Форест Сервіс Плюс" та ФОП Романенко Микола Вікторович. На перший погляд, замовник мав обирати між досвідченим гігантом та дрібним підприємцем. І ось чому.

ПП "Форест Сервіс Плюс" (власник Максим Згура) з міста Канів Черкаської області виглядає як лідер ринку. За даними YouControl, за сім років роботи у компанії десятки виграних тендерів, а доходи весь час ростуть. Наприклад, минулого року становили 72,9 млн грн, а на 2026-й – прогнозується астрономічний стрибок до 900 млн грн. Проте за таким успішним фасадом криються проблеми.

Зокрема, лише у квітні — червні 2026 року ДП "Ліси України" (в особі Карпатського офісу) закидало компанію позовами. З "Форест Сервіс Плюс" намагалися стягнути 1,2 млн грн штрафів за порушення договірних зобов’язань. Також фірма фігурує у справі про привласнення та розтрату бюджетних коштів (ч. 4 ст. 191 КК України). Слідство вважає, що засновники компанії організували схему у Державному спецпідприємстві "Північна пуща" із заготівлею деревини.

Проте у випадку із тендером Сумського надлісництва ПП "Форест Сервіс Плюс" відмовили не через такий бекграунд. Причиною стали нібито неточності в документах: замість "догляду за культурами" компанія надала договір на "лісозаготівлю", а в довідці про кадри вказала не "робітників з лісокультурних робіт", а "лісорубів" та "вальників лісу".

В результаті перемогу "Північний лісовий офіс" віддав ФОП Романенко Микола Вікторович, хоча його пропозиція і була на 318 тис. грн дорожчою, аніж у конкурента. При цьому прірва в ресурсах учасників приголомшує: Романенко має лише три працівники та орендований трактор, тоді як "Форест Сервіс Плюс" – повноцінний штат (23 трактористи та 59 лісорубів і вальників лісу 6-го розряду) та власну базу техніки.

Вивчення тендерної документації підприємця демонструє й інші нюанси. Зокрема, для доведення своєї "досвідченості" він надав договір з ДП "Лебединський агролісгосп", який діє до кінця 2026 року. Тобто на момент перемоги Романенко не завершив цю роботу, але отримав від директора Сергія Гетьмана рекомендацію.

До того ж у документах Романенка "світиться" номер Тетяни Сауленко. Згідно з тегами в мережі та даними YouControl, ця жінка є юристом та пов’язана зі структурами "Агролісу", що вказує на ймовірну афілійованість ФОПа з місцевими чиновниками-лісівниками.

Як вишенька на торті: Романенко вже у червні отримав ще один підряд від "Північного лісового офісу" на 2 млн грн взагалі без конкуренції. Замовник пояснив формат прямого договору з підприємцем "нагальними потребами".

Майстри на всі руки: коли прибиральниці стають лісівниками

Ситуація з описаним вище тендером не виглядає випадковістю, якщо врахувати інші закупівлі "Північного лісового офісу" щодо догляду за лісами. Й інші підряди на мільйони забирають ФОПи з дуже специфічним бекграундом.

Яскравим прикладом є ФОП Спицька Олена Миколаївна, зареєстрована лише наприкінці серпня 2024 роки. Попри те, що основний КВЕД підприємиці – "Загальне прибирання будинків", вона встигла виграти тендери у лісівників на понад 16 млн грн. Наприклад, у червні 2026 року Спицька без конкуренції отримала підряд у Конотопському надлісництві на 4,27 млн грн (без ПДВ). На підтвердження досвіду Спицька надала аналогічний договір з філією "Конотопське лісове господарство" на 950 тис. грн від вересня 2024 року.

Що мала зробити "прибиральниця" за новою угодою? Доглядати вручну за лісовими насадженнями на площі 448 тис. кв. м, забезпечити хімічну обробку 40 га та обробити кущорізом 642 га лісу. Чи реально виконати такі колосальні обсяги, якщо маєш тільки двох працівників (один з яких, Євген Спицький, ймовірно, є її родичем), два кущорізи STIHL та три ручні обприскувачі SOTKA (придбані лише у травні 2026-го, фактично під закупівлю)? Виглядає занадто нереалістично.

Проте ні мікроштат і мінімальна кількість техніки не зупинили "Північний лісовий офіс", і свій підпис під договором зі Спицькою поставив начальник управління з виробництва філії Олег Закусило.

Ще один приклад – ПП "Бориспільське" зі статутним капіталом всього 200 грн. Фірма демонструє вражаючу універсальність: у січні 2026 року отримує 4,5 млн грн за прибирання контор та дендропарків, а вже у травні-червні забирає лоти на 9,6 млн грн за фаховий догляд та лісовідновлення у Шосткинському надлісництві. В одному з тендерів "Бориспільське" мало реальних конкурентів, крім ПП "Форест Транс Сервіс", ще й ПП "Вара Груп". Дешевшу пропозицію останнього організатори відхилили через брак документів, тоді як "Бориспільське" отримало 24 години на виправлення помилок.

При цьому завдання за отриманими угодами виглядають масштабно: обробка кущорізом 500 га лісу або створення, викопування та вибирання 1,5 млн сіянців. Чи здатне ПП "Бориспільське" закрити такі обсяги аж двома працівниками та однією мотокосою STIHL? Відповідь очевидна – ні.

Загалом ця фірма без офіційно зареєстрованої техніки та нерухомості вже заробила на тендерах підрозділів ДП "Ліси України" понад 24,5 млн грн.

І як з’ясувалось, "Бориспільське" – лише частина розгалуженої системи. Власник фірми – черкасець Сергій Бабенко – є засновником таких підприємств як "Закарпаття Ліс", "Слобожани-Ліс", "Вишгородське" та інших. Всі спеціалізуються на підрядах в лісовій галузі і сумарно заробили на ній 100 млн грн. Про стиль ведення справ говорить ще одне "дітище" Бабенка – ПП "Сумське". Фірма працювала в надлісництвах на півночі країни і демонструвала ту ж саму фірмову універсальність: доглядала за лісом, садила дерева, забезпечувало охорону, прибирання та опалення будівель лісгоспів.

Проте фінал виявився закономірним – у квітні 2026 року ПП "Сумське" офіційно визнано банкрутом. При цьому підприємство не сплатило понад 1,2 млн грн податків. Суд встановив, що майна для погашення заборгованості немає, а можливість санації (відновлення платоспроможності) – відсутня. Схема виглядає бездоганно: фірма набирає підрядів, накопичує борги перед бюджетом, "йде на дно", а її місце миттєво займає наступна "200-гривнева" компанія того самого власника.

Дорогий нагляд: як мільйонна зарплата поєднується з сумнівними підрядами

Наразі вибір підрядників для доглядових робіт за лісами у Чернігівській та Сумській областях з боку філії "Північний лісовий офіс" виглядає вкрай сумнівним і має ознаки класичної корупційної схеми. Її безперебійне функціонування було б неможливо без підписанта договорів – начальника управління з виробництва філії Олега Закусила.

Уважності до деталей при укладанні багатомільйонних угод мала б сприяти висока зарплата посадовця. За даними декларацій, якщо у 2024 році Закусило заробив 1,4 млн грн, то у 2025-му – вже 2,3 млн грн. Плюс за цей період він подвоїв грошові накопичення в євро: до 12 тис. готівкою у цій валюті, задекларованих у 2024-му, минулого року додали ще 10 тис. євро. При цьому 500 тис. грн у 2024-му витратив на придбання Skoda Kodiaq, а у 2025-му "показав" 400 тис. грн власних заощаджень і ще 1,3 млн грн дружини.

Загальну ж відповідальність за співпрацю з ФОПами та фірмами без техніки та штату несе керівник офісу та за сумісництвом депутат Добрянської селищної ради на Чернігівщині – Вячеслав Киченок. З огляду на досвід – понад 20 років у лісовій галузі – цей посадовець просто не міг не розуміти, якими саме силами виконуються ті чи інші роботи. Його досвід роботи рядовим лісівником, головним інженером, директором лісгоспів, а згодом топменеджером фактично виключає можливість "не помітити" ознаки фіктивності у підрядників.

Пан Киченок теж має досить високу зарплату. На посаді керівника філії у 2025 році він заробив вражаючі 10,3 млн грн, що становить в середньому 860 тис. грн на місяць. Такий рівень оплати праці дозволяє родині Киченка весь час покращувати свої активи. Наприклад, минулого року керівник "Північного лісового офісу" придбав житловий будинок за 398 тис. грн та земельну ділянку за 88 тис. грн у Чернігові, витратив понад 2 млн грн на новеньку Skoda Kodiaq Selection 2.0 для дружини та вніс 1,5 млн грн за Hyundai Tucson для сина.

З огляду на ці цифри здається, що керівництво філії "Північний лісовий офіс" дбає тільки про власний бюджет, водночас державний легко довіряє ФОПам без досвіду, техніки та штату.

Якщо проаналізовані "Телеграфом" закупівлі не випадковість, а лише елемент системи, то йдеться вже не про окремі сумнівні тендери, а про можливий механізм освоєння сотень мільйонів гривень у лісовій галузі. На папері десятки й сотні гектарів доглянуті, мільйони сіянців висаджені, роботи прийняті й оплачені. Але коли багатомільйонні контракти виконують підприємці з двома-трьома працівниками та однією мотокосою, виникає головне питання: чи існують ці роботи поза актами виконаних робіт?

Саме це питання стане наступним етапом нашого розслідування. "Телеграф" перевірятиме, чи відповідають паперові звіти реальному стану лісових насаджень, хто фактично виконував ці роботи, якщо виконував, і чи не приховують багатомільйонні акти звичайне освоєння бюджетних коштів. Адже якщо на папері можна "доглянути" сотні гектарів лісу, то так само на папері можуть зникати й сотні мільйонів гривень."Телеграф" звертається до правоохоронних органів із закликом перевірити тендерні закупівлі підрозділу ДП "України" та фактичне виконання робіт.