Справа про аптечні роялті на 2 мільярди: деталі розслідування та перелік компаній
- Автор
- Дата публікації
Оборудка вражає не тільки сумами, а й кількістю залучених фірм
Поки ціни на ліки впевнено повзуть вгору, власники аптечних мереж знайшли спосіб "заробляти" шалені гроші буквально на порожньому місці. Пам'ятаєте гучну історію, яку медіа охрестили "патентним фарсом"? Це коли, за версією слідства, аптечні мережі вивели 2 млрд грн, сплачуючи роялті за "геніальні" інструкції, як мити підлогу та ганяти щурів.
В той час, як розслідування гальмується, ми проаналізували фігурантів справи, серед яких згадуються фірми, пов’язані із групою "родини Червоненка".
Мільярди за папірці: дія патентної схеми – версія силовиків
Ця історія, згідно з матеріалами справи та офіційними повідомленнями Офісу генпрокурора, розпочалася ще у 2021 році. Слідство вважає, що тоді організатори зареєстрували патенти на "інноваційні" методи прибирання та відлякування щурів ультразвуком. У наступні чотири роки – з 2022-го по 2025-й – аптечні мережі (загалом 183 юридичні особи) справно платили за ці "винаходи" мільйонні роялті.
Серед ймовірних учасників схеми, на думку правоохоронців, могли бути:
- регіональні філії групи "Подорожник" (наприклад, ТОВ "Подорожник Київ", "Подорожник Хмельницький" та інші);
- мережа "АНЦ" (ТОВ "Аптека АНЦ", "Аптека низьких цін ТМ", "Аптека копійка" тощо);
- ТОВ "Фармастор" – мережа "Аптека Доброго Дня";
- мережа "Фармація" (ТОВ "Фармація Вінниччини", "Фармація Києва" та інші);
- інші гравці, такі як ПП "Соломія-Сервіс", ТОВ "Прана-Фарм", ПП "Осан" та ТОВ "Аптечне об’єднання "Біокон".
За версією слідства: схема була простою: гроші від аптек стікалися на рахунки двох компаній. Так, спочатку, як виявили правоохоронці, основним отримувачем коштів виступало ТОВ "Скіл Трейд СП. З О.О." (раніше мало назву "Скан Інт Логістік").
Пізніше патенти у фірми викупило ТОВ "Квік Вент ОУ". Рахунки цих компаній, які наразі перебувають під арештом та ретельно перевіряються, були відкриті у наступних фінустановах: АБ "Укргазбанк", АТ "Ощадбанк" (Головне управління по місту Києву), "ПУМБ", "Банк Траст-Капітал" та ПАТ "Банк Восток".
Правоохоронці підрахували: через ці дві структури загалом пройшло понад 2 млрд грн. За ці "зароблені" кошти компанії нібито купували "господарські товари", загалом в операціях був задіяний 101 суб'єкт господарської діяльності. Слідство встановило, що 26 із цих підприємств (тобто кожне п’яте) уже є фігурантами інших кримінальних проваджень щодо фіктивності та інших злочинів. У результаті бюджет міг недоотримати щонайменше 361 млн грн податку на прибуток.
У судових документах у справі прокуратура висловлює припущення: ці операції могли бути лише ширмою для створення "кешу", який нібито використовувався, щоби стимулювати лікарів призначати пацієнтам потрібні препарати.
Попри гучний початок, розслідування кримінального провадження № 12025100120000127, відкритого ще у травні 2025 року, помітно загальмувалося. Наразі в активі правоохоронців лише підозри організатору (особа 9) за статтями про підроблення та відмивання грошей, а також "фунту" – номінальній директорці та бухгалтеру ТОВ "Квік Вент ОУ" та ТОВ "Скіл Трейд СП. З О.О."(особа 10), яка підписувала фіктивні ліцензійні договори. І якщо постать людини, що стояла на чолі схеми наразі лишається невідомою, то ідентифікувати можливу виконавицю допомогла історія реєстраційних змін компаній. Адже у розпал дії схеми за керівництво формально відповідала Вікторія Кравченко.
Імперія Червоненка: від аптечної мережі до кіноіндустрії
Одним з об’єктів уваги правоохоронців у справі є ТОВ "Фармастор" та групи пов'язаних з ним компаній. Фірма зареєстрована ще у лютому 2006 року і наразі є оператором мережі "Аптека Доброго Дня", яка входить до п'ятірки найбільших фармритейлерів країни.
Структура власності "Фармастор", за даними YouControl, має такий характер: 89,5% капіталу (64,4 млн грн) належить кіпрській компанії Pharminvest Holdings Limited, а 10,5% – ТОВ "Аптека Доброго Дня". Кінцевим бенефіціаром є бізнесмен Ігор Червоненко.
Якщо Ігор є фігурою непублічною, то його старший брат – Євген Червоненко – відома медійна персона, колишній депутат Верховної Ради України, колишній міністр транспорту та ексочільник Держкомрезерву.
Хоча основним видом діяльності "Фармастора" є роздрібна торгівля ліками (КВЕД 47.73), компанія має й інші. Цікавим є той факт, що компанія у період, який збігається з дією "патентної схеми", зареєструвала кілька нових КВЕДів.
- 20 червня 2025 року – менш ніж за місяць після відкриття відповідного кримінального провадження аптечний оператор раптово додав собі КВЕДи на "виробництво кіно- та відеофільмів" (59.11), а також два види діяльності у сфері освіти (85.59 та 85.60);
- раніше, у травні 2023 року, до переліку було додано "оброблення даних та розміщення інформації";
- також фірма має право займатися оптовою торгівлею м’ясом, молоком, зерном, провадити діяльність перукарень та лізинг інтелектуальної власності.
Закон не забороняє таку диверсифікацію. Проте іноді експерти припускають, що широкий перелік нетипових КВЕДів може використовуватися бізнесом для прикриття операцій, які не мають реального господарського змісту.
Фінансові показники компанії — з огляду на дані з відкритих джерел — виглядають парадоксальними. Так, у 2023 році при доході 3,69 млрд грн чистий прибуток "Фармастора" склав лише 9,6 млн грн. Далі ситуація ставала ще "скромнішою": у 2024 році дохід зріс до 4,24 млрд грн, а прибуток впав до 2 млн грн, а у 2025 році при майже тому самому рівні доходів компанія задекларувала заробіток на рівні всього 112 тис. грн. Тобто на папері аптечний гігант працював із вкрай низькою рентабельністю.
Попри серйозні запитання від правоохоронців та податківців, в останні роки ТОВ "Фармастор" залишалось потужним гравцем на ринку державних закупівель. Загалом компанія взяла участь у 747 тендерах, постачаючи медикаменти державним та комунальним установам.
Найбільш врожайним для компанії виявився 2024 рік, коли вона виграла замовлень на 40,8 млн грн. У 2025 році сума контрактів склала 16 млн грн, а за перші п'ять місяців 2026 року аптечний оператор уже встиг освоїти 7,6 млн бюджетних гривень.
Основними замовниками ліків у "Фармастора" є медичні заклади психіатричного профілю та силові структури, а саме столична лікарня "Психіатрія" (контракти на 25,7 млн грн), профільне територіальне об’єднання у Запоріжжі (понад 9 млн грн), Головний військовий клінічний госпіталь (3,3 млн грн), Військово-медичне управління СБУ (1,4 млн грн) тощо.
Не лише "Фармастор": хто ще у "патентній справі"
Масштаб "патентного фарсу" вражає не тільки сумами, а й кількістю залучених компаній. Хоча ТОВ "Фармастор" є головним операційним центром, у матеріалах кримінального провадження згадується практично вся бізнес-орбіта Ігоря Червоненка. Це, зокрема:
- ТОВ "Аптека Доброго Дня" та "Аптека Доброго Дня-Київ";
- ТОВ МК "Іріс";
- ТОВ "Аптека №1 Трансфарм";
- ТОВ "Фарма-Сіті";
- ТОВ "Аптека Мірра";
- ТОВ "Аптечне об'єднання "Біокон";
- ПП "Аптека Аронія" та "Фармабене", ТОВ "Асторія-Фарм" й ще з десяток дрібніших аптечних фірм.
При вивченні списку фігурантів стає зрозуміло, що історія з сумнівними роялті за "інструкції з миття підлоги" – не перший епізод, коли фірми потрапили під приціл правоохоронців чи податкової. Раніше Державна фіскальна служба перевіряла діяльність ТОВ "Фарма-Сіті" та "Фармастор" щодо можливого використання безтоварних операцій та фіктивних рекламних послуг для мінімізації податків. У справі № 756/16262/20 йдеться про понад 53 млн грн сумнівних операцій та можливе ухилення від сплати податків на суму понад 7,4 млн грн.
ТОВ "Аптека №1 Трансфарм" згадувалося одразу у двох схемах: можливому ухиленні від податків через сумнівне страхування та укорупційній справі посадовців "Київреклами".
Кілька компаній групи були помічені також у порушенні правил торгівлі препаратами суворого обліку. Так, правоохоронці зафіксували продаж кодеїновмісного препарату без рецепта та без фіскального чека в аптеці №61 у Лубнах (ТОВ "Аптека Доброго Дня"), що супроводжувалось обшуками та вилученням документів. А завідувачку аптеки №16 – ТОВ "Зірка Фармацевтики" – судили за незаконний відпуск наркотичних засобів (справа №554/5476/22). Свою провину працівниця визнала, була звільнена Октябрським районним судом міста Полтави від кримінальної відповідальності та передана на поруки колективу.
Крім кримінальних проваджень діяльність компаній з орбіти Ігоря Червоненка та інших великих мереж стали предметом розслідування Антимонопольного комітету України. Провадження було відкрито після звернення фармацевтичної компанії "Дарниця", яка заявила про фактичний бойкот з боку ритейлерів. Комітет перевіряє, чому з лютого 2025 року "Аптека Доброго дня", а також аптеки "9-1-1", "Подорожник", "Бажаємо здоров’я" почали штучно прибирати з полиць ліки трьох великих українських заводів. При цьому попит на препарати першої потреби не падав.
АМКУ припускає, що такі дії можуть свідчити про порушення конкуренції та тягнути за собою фінансові санкції. Проте остаточне рішення у справі ще не оприлюднено, розслідування триває.
Така ж ситуація складається і зі справою щодо сплати роялті за патенти, розслідування ще триває. Найактуальніша судова ухвала у справі датована 27 квітня 2026 року: апеляція залишила під арештом гроші на рахунках фірм, що отримували кошти за патенти. При цьому захисту намагався взагалі закрити справу через те, що нібито сплив термін розслідування, але отримав відмову.
"Телеграф" і надалі слідкуватиме за розслідуванням і повідомлятиме про новини у справі.