Бронь для ухилянтів та мільйонні розпили: кримінальні хроніки одеського "Міськзелентресту"

На тлі столичних бюджетних витрат на благоустрій Одеса виглядає ощадливою. За півтора року вона витратила на все міське озеленення стільки, скільки Київ зазвичай спускає на реконструкцію одного парку.

Проте навіть на цих відносно скромних фінансах керівництво одеського КП "Міськзелентресту" регулярно вплутується у гучні історії. Одні керівники потрапляють у кримінальні провадження через фіктивне бронювання військовозобов'язаних, інші — успішно освоюють тендери через "свої" фірми та обростають елітною нерухомістю біля моря.

"Телеграф" продовжує серію розслідувань про діяльність українських "зеленбудів".

Ложка дьогтю в одеських клумбах: "бронювання" від мобілізації та інші схеми

Якщо підрахувати, то за весь 2025 рік одеське КП "Міськзелентрест" провело тендерів усього на близько 45 мільйонів гривень. А за перші п'ять місяців 2026 року сума всіх закупівель склала понад 32 мільйони гривень. Та й то левова частка — це закупівлі пального, ремонти та інші супутні витрати.

Для розуміння масштабів: столичний "Київзеленбуд" лише на реконструкцію одного-єдиного парку "Наталка" витратив 72 мільйони гривень. Тобто один київський парк обходиться столичному бюджету, як річні контракти усього зеленого господарства Одеси майже за півтора року.

Проте ця ідилічна картина ощадливості руйнується, варто лише глибше зазирнути у тендерні хроніки та матеріали розслідувань. Бо сьогодні головним "активом" одеського "Міськзелентресту" його керівництво, схоже, вважає не зелень, а можливість надавати бронювання від мобілізації.

За версією слідства, яке виявило ці факти в процесі рядового розслідування щодо діяльності комунального підприємства, керівництво поставило "на потік" фіктивне працевлаштування чоловіків призовного віку.

Схема діяла за класичним принципом: "працівник" формально зараховувався до штату на посаду озеленювача, отримував відповідні документи, що гарантували йому статус працівника критичної інфраструктури, проте на робочому місці ніколи не з’являвся. Усього слідством поки що було зафіксовано лише 6 таких випадків. Проте загалом на підприємстві працює близько 300 осіб, так що не виключено, що ця цифра може вирости.

Правоохоронці звернули увагу на діяльність Зураба Шонії (виконує обов’язки керівника з лютого 2024 року) ще у вересні 2025 року, коли зацікавилися підрядниками комунального підприємства.

У матеріалах розслідування зазначалося, що "службові особи КП "Міськзелентрест" за попередньої змови з наразі невстановленими особами розробили протиправний механізм, спрямований на заволодіння бюджетними коштами підприємства під час здійснення господарської діяльності".

Мова йшла про заробіток від продажу деревини, яку після обрізання дерев начебто "штовхали наліво". За версією слідства, дрова реалізовували приватним особам "повз касу", а кошти зараховували на банківську картку дружини одного з фігурантів, звідки гроші потім розподілялися між учасниками схеми.

До слова, ще до цих подій журналісти упіймали керівника КП "Міськзелентрест" Зураба Шонію на тому, що він віддав мільйонний тендер на обрізання дерев родичам свого колеги з іншого КП. У грудні 2024 року підряд отримало ТОВ "Редвуд-буд" зі статутним капіталом 1 тис. грн, створене за кілька місяців до тендеру.

Його директором та засновником був вказаний Віталій Леонідович Панчишин, батько Олександра Віталійовича Панчишина, котрий з червня 2024 року очолює комунальне підприємство — "Адміністратор послуги з управління побутовими відходами". Втім, схоже, що через те, що історія вийшла назовні, договір зрештою розірвали — "за угодою сторін".

Журналісти і раніше ловили родину Шонія на неоднозначних кадрових рішеннях. Свого часу Зураб Шонія-старший, який очолював КП "Сервісний центр", а зараз працює в.о. керівника КП "Стадіон Спартак", також відзначився своєрідною кадровою політикою. Як писали ЗМІ, він працевлаштував власну невістку Нану Цомаю на посаду майстра, а згодом — бухгалтера на очолюване ним же підприємство.

Це далеко не єдиний приклад "сімейного менеджменту". Ще один представник династії, син Зураба-старшого Звіаді Шонія, за даними журналістів, також був працевлаштований у комунальній сфері — в КП "ОЕТЕМП". Своєю чергою, третього сина, Реваза Шонію, судили у справі щодо вбивства. Проте згодом провадження було зупинене у зв'язку з тим, що він розпочав військову службу. Як виявилося — влаштувався до Одеського обласного ТЦК та СП.

Шлях попередника: бізнес-інтереси Олега Совіка

Втім, історія "Міськзелентресту" не почалася із Шонії. Його попередники також залишили після себе доволі суперечливий спадок. Не менш цікаві історії криються і в професійному активі попереднього керівника "Міськзелентресту" — ексрегіонала та колишнього соратника Труханова Олега Совіка. Він очолював підприємство з грудня 2023 року по червень 2024 року, а його звільнення з посади відбулося після того, як він потрапив у медіаскандал: на одному з фото чиновник намагався "замалювати" на руці дорогий годинник, що викликало хвилю критики в соцмережах.

Сам Совік пояснював, що вартість аксесуара не перевищує 25 тис. гривень і не підлягає декларуванню. Втім, вважається, що саме цей випадок став каталізатором його звільнення за згодою сторін.

Хоча Совік не встиг стати фігурантом масштабних кримінальних справ саме щодо діяльності КП "Міськзелентрест", але за цей час його ім’я регулярно фігурувало у місцевих пабліках в контексті інших скандальних закупівель.

Так, журналісти та активісти пов’язували Совіка з діяльністю ПП "СПЕЦПОЖСЕРВІС-ЮГ", що спеціалізується на обслуговуванні систем безпеки. Про цей зв'язок, зокрема, неодноразово писала одеська журналістка Ірина Гриб.

Формальним власником та директором ПП "СПЕЦПОЖСЕРВІС-ЮГ" є Владислав Касаткін. Цей бізнес має виразний політичний бекграунд: за однією адресою з компанією (вул. Івана та Юрія Лип, 76) тривалий час функціонувала громадська приймальня політичної сили "Довіряй ділам", від якої Олег Совік свого часу обирався депутатом.

Діяльність фірми неодноразово потрапляла у фокус правоохоронців. Зокрема, у кримінальному провадженні №12024160000000750 розглядається розтрата бюджетних коштів під час обслуговування протипожежних систем, де слідство звертає увагу на можливе завищення вартості робіт та використання матеріалів, які не відповідають тендерній документації.

Після того, як компанії, які ймовірно належать до орбіти Совіка, потрапляють під обмеження (зокрема, через розслідування АМКУ щодо антиконкурентних дій), активи часто мігрують до споріднених структур. Показовим прикладом є ТОВ "ПОЖЕЖНІ ОХОРОННІ СИСТЕМИ", яке зареєстроване в тому ж будинку, що і "СПЕЦПОЖСЕРВІС-ЮГ" (вул. Івана та Юрія Лип, 76), і продовжує отримувати підряди на мільйони гривень.

Додатковим маркером "успішності" експосадовця стала інформація Nikcenter про його статки: у 2023 році дружина Олега Совіка отримала в подарунок два приміщення в Одесі загальною вартістю понад 2 млн грн (від Ленінова Володимира Олександровича та Заячківської Юлії Володимирівни).

Що стосується статків Совіка після звільнення з "Міськзелентресту", то вони чималенькі. Станом на кінець 2024 року його родина була власником:

• Житлового будинку площею 377 м² (спільна сумісна власність).
• Трьох земельних ділянок в Одеській області.
• Комерційної нерухомості, зокрема двох нежитлових приміщень магазинів та підвального приміщення.

Окрім цього, родина володіє преміальним автопарком, оформленим на Олену Совік, що включає:

• Audi Q8 2019 року випуску.
• Porsche Macan R4 2018 року випуску.

Що стосується грошових активів, то станом на кінець 2024 року вони становили:

• 49 500 доларів США та 540 тис. грн у самого Олега Совіка,
• 1 480 000 гривень – у дружини.

"Хлібне" місце і традиції дерибану

У цьому матеріалі ми торкнулися діяльності лише двох останніх керівників "Міськзелентресту". Але насправді історія цього КП, як інструменту для вимивання бюджетних коштів, тягнеться вже роками.

Системність зловживань підтверджується, наприклад, кейсами ще одного колишнього керівника Віталія Раскидного, якого кілька разів ловили на спробах "дерибану".

Так, у грудні 2022 року "Міськзелентрест" уклав договір з приватним підприємцем Сергієм Грицієнком на обрізку дерев. Той мав спиляти 984 гілки твердих порід і 271 гілку м'яких, крім того, повантажити і вивезти 644 тонни сміття.

Але вже за тиждень, 27 грудня 2022 року, за актом приймання послуг на рахунок підрядника було перераховано понад 3 млн гривень за нібито виконані роботи. Як пізніше встановило слідство, роботи, фактично були виконані силами та за допомогою матеріально-технічної бази самого комунального підприємства. А "зекономлені" кошти, ймовірно, були "розпиляні".

Інший випадок, коли підприємству під керівництвом Раскидного у вересні 2023 року довелося зупинити тендер на 6 млн грн на закупівлю декоративних рослин. Підставою став лист поліції, яка знайшла у тендерній документації грубі порушення. Але, як писала місцева преса, замість того щоб виправити помилки чи й взагалі переадресувати ці гроші на ЗСУ, Раскидний просто… оголосив скасований тендер повторно.

Відтак, як бачимо, скандальні історії керівників "зеленбуду" в Одесі тягнуться нескінченним ланцюгом. Один керівник — кримінальне провадження, другий — скандали з підрядами, третій — підозри щодо розпилу на обрізці дерев.

Це свідчить про те, що проблема криється не в персоналіях, а в самій системі, яка роками налаштована на обслуговування приватних інтересів коштом міського бюджету.

"Телеграф" має намір продовжити серію про корупційні практики в "зелених" комунальних підприємствах України. Цікаво, що там покаже моніторинг діяльності аналогічних структур у Львові та інших містах? Не перемикайтеся.