Співак на мільярд: чому артист переписує на себе бізнеси із сумнівною репутацією

Історія 20-річного Давида Степаняна – це разючий контраст між публічним образом щирого артиста та таємничою роллю власника понад двох сотень українських компаній. З одного боку, він фіналіст телешоу, автор і виконавець пісень, з іншого – людина, на яку за кілька місяців весни 2026 року переписали бізнеси з мільярдними оборотами та кримінальними справами.

Все вказує на те, що юнака використовують як номінального директора (так званого "фунта") для прикриття реальних власників. Подробиці стрімкого збагачення читайте в матеріалі "Телеграфа".

Таємна сторона співака: як за пів року стати бізнесменом

У травні 2026 року 20-річний Давид Степанян, фіналіст двох телевізійних проєктів – "Неймовірні дуети" на Новому каналі та "Мультитрек People" на YouTube – став активно просувати новий альбом із назвою "Secret’s Side" ("Таємна сторона"). Цей реліз він позиціював як новий старт у кар'єрі, зазначаючи, що альбом був написаний у складних умовах під час проживання в хостелі.

У своїх соцмережах Давид зізнався, що він "obsessed" (одержимий) власним брендом та "attention whore" (людина, що прагне уваги). Артист стверджував, що часто перевіряє інформацію про себе в Інтернеті, аби не випливло нічого "цікавого", і що "насправді про самого мене Інтернет та й нічого не знає".

Ці слова виглядають вкрай іронічно, оскільки реєстри YouControl містять понад 200 збігів за ПІБ Степаняна Давида Ігоровича. Юний автор і виконавець, який боїться "випадкових" деталей у медіа, водночас за короткий час став юридичним обличчям сотень компаній, причому деякі з них мають проблеми із законом.

Аналіз реєстраційної активності Давида Степаняна свідчить про те, що масово переоформлення бізнесів на нього розпочалося невдовзі після досягнення ним повноліття. Процес перетворення співака на "бізнес-магната" відбувався за такою хронологією:

• кінець 2025 року – початок активності. У грудні на Степаняна переписують перші компанії, серед яких "Ді-ай-джі-форм", "Інтерактив-ЛТ", "Стенян" та "Агстіл-Трейд";
• січень-лютий 2026 року – нарощування портфеля. У цей період артист стає власником торгового гіганта з Харкова – ТОВ "Альтеркомп" та компанії "Пропосторіз 2026", яка раніше входила до "Холдингу емоцій "!Fest";
• березень 2026 року – реєстраційний рекорд. Лише за один день 10 березня на Давида оформили 13 різних компаній, включаючи "Дентал Продакт", "Бродостар", "Акроніс Туллз" та "Івентс-Л". 13 березня він отримує контроль над ТОВ "Лісбоа Тревел" (група Helen Marlen);
• квітень-травень 2026 року – продовження масових реєстрацій. Наприклад, 21 квітня на нього записують ще 9 підприємств (ТОВ "Колос Трейд", "Мілуокі Прайм" тощо).

З понад двох сотень фірм, де Степанян є засновником, керівником або бенефіціаром, найбільший блок, що включає згадані "Альтеркомп" та "Лісбоа Тревел", займаються торгівлею або посередництвом. Крім того, артист володіє й фірмами зі сфери будівництва та нерухомості (ЖБК "Затишок-Житлосервіс", ЖБК "Боздош 2025", ТОВ "Код Солюшн" тощо), енергетики та ресурсів (ТОВ "Солар Ікс", "Коді Грін Енерджи", ВП "Західвуглезабезпечення"), сільського господарства та тютюну (ТОВ "Поля Волині", "Агро-Ферм", "Дурман Табако", "Мисливське господарство Звірів"), транспорту та логістики (ТОВ "Левин Транс Групп", "СВМ Логістик" тощо).

Географія діяльності охоплює всю Україну: найбільша концентрація компаній Степаняна – у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Запоріжжі. Проте наявні й активи у Луцьку, Миколаєві, Херсоні та Ужгороді.

Мільярдні обороти: який бізнес отримав у власність співак

Фінансові обороти компаній, якими тепер володіє 20-річний співак, вражають. За підрахунками сервісу Opendatabot, у 2025-му дві сотні фірм задекларували доходи у понад 2 млрд грн, що поставило Давида Степаняна на 10-те місце в рейтингу бізнесменів Донецької області та 662-ге по Україні.

Найпотужнішим серед компаній Степаняна є харківське ТОВ "Альтеркомп", що посідає 10-те місце в регіоні серед підприємств своєї категорії за обсягом виручки. Минулого року вона сягнула 1,6 млрд грн. Фірма розпочала свій шлях у 2023 році під назвою "Прімо Солюшн", її власницею та керівницею відтоді була Карина Люта. Основний напрям роботи – посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту, а також обслуговування авто та торгівля деталями.

2026 рік став для компанії періодом дивних реєстраційних метаморфоз. За шість днів січня фірма спочатку змінює статус у ЄДР на "в стані припинення", а згодом знову стає активною. За кілька днів "Прімо Солюшн" отримує нову назву – "Альтеркомп", нового власника – Давида Степаняна та нову адресу – з Ващенківського в’їзду ТОВка переселяється на просп. Науки, 56 у Харкові. Ця адреса є місцем масової реєстрації і для кількох інших фірм співака.

Схожих метаморфоз зазнало і львівське ТОВ "Мінпрод Галичини", яке довгий час було невіддільною частиною відомого "Холдингу емоцій "!Fest". Минулого року дохід компанії склав 233,7 млн грн. Зареєстрована вона була ще у 2010 році та спеціалізувалася на оптовій торгівлі харчовими продуктами та ресторанній діяльності.

Проте за успішними показниками приховувалися проблеми із законом. Зокрема, Бюро економічної безпеки запідозрило холдинг у виплаті "тіньових" зарплат готівкою через термінали в офісі. Слідство встановило, що лише через "Мінпрод Галичини" пройшло 32 млн грн необлікованих виплат, через що бюджет недоотримав понад 6 млн грн податків та зборів.

Лютий 2026 року став для фірми часом "великого прибирання". На тлі розслідування попередній бенефіціар Іван Коцьо вийшов зі складу засновників, а новим одноосібним директором і власником стає 20-річний Давид Степанян. Разом із новим обличчям компанія отримує назву – "Просторіз 2026" – та змінює львівську "прописку" на київську. Тепер фірма базується за адресою вул. Січових Стрільців, 77, де в одному будинку зареєстровано 250 юридичних осіб. Крім того, за даними реєстрів тепер компанія входить до групи "Актив", що працює у сфері управління активами та інвестування. А ключовими особами в ній є той самий Іван Коцьо та Богдан Куспісь.

У величезному бізнес-портфелі Степаняна є й інші активи, які мають відношення до великих корпоративних груп. Найпомітнішим прикладом є ТОВ "Лісбоа Тревел". Фірму аналітичні системи продовжують пов’язувати з групою Helen Marlen родини Кавицьких, що спеціалізується на роздрібній торгівлі одягом та взуттям преміумсегмента.

Цей актив артист отримав на фоні трагічних обставин в родині засновників. Офіційне переоформлення компанії на Давида Степаняна, а також зміна назви з ТОВ "Амбер Фірм-2" на "Лісбоа Тревел", а також адреси з Харківського шосе у місті Києві на вул. Степана Бандери, 48 у Нікополі відбулось 13 березня 2026 року. За тиждень після цього – 20 березня – помер голова e-commerce-напряму Helen Marlen Group та спадкоємець компанії Олексій Кавицький, якому і належала фірма.

При цьому у правоохоронців свого часу виникали претензії до діяльності компанії. А саме слідство (справа №755/6720/20) підозрювало, що службові особи "Амбер Фірм-2" протягом третього та четвертого кварталів 2019 року організували схему бездокументального придбання брендового одягу та його реалізації через інтернет-магазини, приховуючи реальні доходи. Це могло стати причиною недоотримання бюджетом понад 9 млн грн податків.

Бізнес-імперія без зв’язку: реальність проти реєстрів

Для чистоти експерименту "Телеграф" намагався з'ясувати, як молодий чоловік, що живе творчістю, встигає керувати бізнес-імперією. Для цього зателефонували за номерами компаній чи колишніх власників. Наприклад, Іван Коцьо, який переоформив свою компанію "Мінпрод Галичини" (тепер це "Пропосторіз 2026") на маріупольця, коментар давати не став, пославшись на те, що "на вулиці говорити не зручно".

Олександр Буланий, якому раніше належала фірма ТОВ "Салон-Магазин Алеко", на питання, чи знайомий він з Давидом Степаняном і чи не підставна це особа, відповідати не став. У відповідь він побажав журналісту "гарного дня". До речі, після зміни власника фірма змінила місце реєстрацію і назву – тепер це "Агстіл-Трейд".

За номером телефону, який в реєстрах зазначений як контактний для ТОВ "Лісбоа Тревел" відповів чоловік. Проте він заявив, що це не телефон компанії і він взагалі про неї нічого не знає. Примітно, що саме цей номер був закріплений за фірмою роками і не змінений у реєстрах і досі. Перевірка через сервіс GetContact ситуацію не прояснила, адже номер належить приватній особі і не має жодних тегів, які б зв’язували його з комерційною діяльністю.

Спілкування з самим Давидом Степаняном виявилось ще складнішим. 20-річний артист у розмові проявив майстерність ухилення. Спочатку співрозмовник посилався на поганий зв'язок. А коли таки вдалось запитати про те, як він став власником ТОВ "Лісбоа Тревел" та чи знав особисто попереднього власника, Давид повідомив, що ці питання тільки через юриста. А ще додав: "Я не можу давати конфіденційну інформацію якимось медіа". На прохання хоча б пояснити, як йому вдалося очолити відразу понад 200 фірм, співак запропонував поговорити "якось потім" і "як тільки, так одразу".

Про справжній спосіб життя власника активів з мільярдними оборотами красномовно свідчить його цифровий слід. За його номером телефону, зокрема, закріплені теги, які вказують на спосіб проживання (хостел, шелтер), підробітки кур’єром або кар’єру співака. Такий контраст зазвичай є класичним маркером схеми номінального управління, коли людина, що значиться в реєстрах власником і директором, не має жодного стосунку до компанії.

Пояснення юриста: чому бізнес може ховатися за "фунтами"

Процедура купівлі-продажу корпоративних прав або зміни керівника є цілком законною і широко використовується в бізнес-середовищі. Проте аномальна концентрація сотень компаній в руках однієї людини (в конкретному випадку молодого певца), зазвичай слугує ширмою для приховування реальних бенефіціарів в компаніях, що мають проблеми.

Юрист адвокатського об’єднання "Актум" Дмитро Кушнаренко пояснює, що передача компаній номінальним власникам найчастіше відбувається, коли реальні бенефіціари хочуть дистанціюватися від кримінальних проваджень за махінації на тендерах та привласнення коштів (с. 191 Кримінального кодексу України), або через претензії податківців через ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України).

Інший поширений мотив – потреба запустити нову схему, маючи "чисту" історію. Оскільки зараз зареєструвати фірму з нуля на підставну особу майже неможливо через жорсткий банківський контроль та увагу правоохоронців.

– Через це виник цілий тіньовий ринок з торгівлі ТОВками. Є безліч Telegram-груп, в яких пишуть: "Потрібна компанія старше 10 років, без криміналу з конкретною формою оподаткування". За послуги підставного директора для оформлення рахунків зазвичай пропонують 100-200 доларів, – говорить в розмові з "Телеграфом" Дмитро Кушнаренко.

При цьому події можуть розвиватися за двома сценаріями. Зокрема, людина, якій приготували роль "номінала" (або "фунта" чи "лося") свідомо погоджується на угоду заради швидкого заробітку. Інший варіант, коли людина може навіть не здогадуватися, власником яких саме активів вона стала. Організатори просять "сфотографувати паспорт" або підписати папери для нібито "технічних цілей".

Експерт наголошує, що такі "директори" ніколи не бачать реальної документації фірми – актів виконаних робіт, первинних бухгалтерських документів чи банківських виписок. Проте, згідно із законом, саме вони несуть повну юридичну відповідальність за всі фінансові операції та витрати компанії, що відбуваються за період їх управління. У результаті правоохоронці, якщо справа дійде до суду, всі фінансові претензії висуватимуть саме номіналу.

Попри намагання реальних вигодонабувачів сховатися за "фунтами", аналітики БЕБ та податківці все одно спроможні встановити реальну картину правопорушення. За словами Дмитра Кушнаренка, слідство детально відстежує рух безготівкових коштів від моменту їхнього надходження з бюджету (якщо йдеться про закупівлі комунальних чи державних установ) до фіктивного розгалуження по рахунках підрядників. Відсутність реальних актів прийому-передачі документації між старим і новим директором, а також нездатність номінального керівника пояснити суть "свого бізнесу" на допиті, стають прямими доказами фіктивності зміни влади. Зрештою, фінансові сліди та банківські транзакції завжди можуть вивести правоохоронців на реальних організаторів схеми.

Як повідомляв "Телеграф", одна з компаній, якою володіє Давид Степанян, фігурує в скандалі навколо закупівель продуктів Державним Оператором Тилу, Нацгвардією та прикордонниками.