Бюджети самі себе не розпиляють: як і кому у "Київзеленбуді" передають корупційну естафету та дерибанять мільйони

Жоден з керівників, причетних до схематозу, не був покараний

Попри регулярну зміну "верхівки", невикорчовуване корупційне "коріння" комунального об’єднання "Київзеленбуд" продовжує пускати пагони. Прямо зараз комунальники віддають понад 78 мільйонів гривень фірмі, яка підозрюється у розкраданні бюджетних коштів на бомбосховищах для психіатричної лікарні.

Невже корупційна "гниль", на якій не так давно було викрито попереднього очільника "Київзеленбуду", фігуранта гучної справи про 15-відсоткові відкати Юрія Бахмата, перекинулася і на теперішню керівницю підприємства Ольгу Манько?

"Телеграф" продовжує серію матеріалів про те, як керівництво українських "зеленбудів" освоює бюджети під прикриттям благоустрою.

"Антикризовий" менеджмент за старими схемами

Комунальне об’єднання "Київзеленбуд" — не просто про квіточки, газони та висаджування кущів. Це потужний розпорядник коштів міського бюджету, який фактично "рулить" левовою часткою фінансування на благоустрій столиці. Але паралельно підприємство віддавна є "годівничкою" для керівництва цієї комунальної установи та причетних осіб. І через це регулярно потрапляє у фокус уваги громадськості та правоохоронців.

Лише рік тому попереднє керівництво підприємства на чолі з Юрієм Бахматом гучно погоріло на корупційних схемах та системних хабарях, після чого на посаду прийшла Ольга Манько. Але нове начальство, схоже, швидко забуло долю попередників.

Так, 7 травня "Київзеленбуд" провів тендер на капітальний ремонт паркової зони на Оболоні. Перемогу віддали єдиному учаснику — ТОВ "Український виробничо-будівельний альянс "Центр" (ТОВ "УВБА "ЦЕНТР", власник 100% — Оксана Колібабчук) з пропозицією у 78,3 млн грн.

Все б нічого, але цей підрядник прийшов на закупівлю "Київзеленбуду" з цілим оберемком кримінальних справ.

По-перше, фірма фігурує у кримінальному провадженні щодо привласнення бюджетних коштів безпосередньо на об'єктах самого "Київзеленбуду". Згідно з матеріалами слідства, службові особи Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА та КО "Київзеленбуд" за попередньою змовою з підрядниками у 2025 році організували схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на капітальний ремонт парків та зон відпочинку на території м. Києва.

Під час розслідування встановлено, що роботи за договорами, укладеними у 2025 році між "Київзеленбудом" та ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" і низкою інших підрядників, виконувалися неякісно та із використанням будівельних матеріалів та обладнання за завищеними цінами. Крім того, слідством встановлено, що обсяги виконаних робіт не відповідають актам виконаних робіт. Мова, зокрема, йде про облаштування паркової зони по вул. Прирічній, спортивного дитячого майданчика на Дарниці та впорядкування скверу у Святошинському районі.

По-друге, компанія є центральним фігурантом досить цинічної справи про розкрадання грошей на медичній інфраструктурі. Як зазначено в недавній ухвалі Київського апеляційного суду, службові особи ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" підозрюються у причетності до заволодіння частиною з 48,4 млн грн, які місто виділило на ремонт корпусів КНП "Психіатрія" по вул. Кирилівській, 103. Мова, зокрема, йде про розтрату коштів, виділених на облаштування бомбосховища для психлікарні. За версією слідства, кошти виводилися через субпідрядника ТОВ "Канбадбуд", а тіньову готівку кур'єри звозили в "касу" конвертаційного центру на проспекті Степана Бандери, 16.

Крім того, проєкт DOZORRO наприкінці 2025 року впіймав ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" на завищенні цін при ремонті Шевченківського діагностичного центру. Компанія заклала вартість металопластикових вікон удвічі вищу від ринкових. Після публічного розголосу, перевірок ДАСУ та відкриття провадження окружною прокуратурою, фірмі довелося знизити вартість контракту на 3,5 млн грн.

Оскільки усі ці процеси розгорталися у 2025 році, про це не могла не знати теперішня очільниця "Київзеленбуду" Ольга Манько, котрій довірили керувати об'єднанням як "антикризовому менеджеру" після гучного затримання ДБР її попередника.

Манько заходила на посаду нібито для зачистки корупційних шлейфів, але, схоже, продемонструвала повну сліпоту до кримінального бекграунду компанії-фаворита.

Хто така Ольга Манько

До призначення у березні 2025 року керівницею "Київзеленбуду" Ольга Манько встигла "наслідити" на Львівщині. У 2020 році вона 5 років очолювала Подільське КП УЗН столиці, а потім несподівано стала директоркою ДП "Арена Львів".

Каденція запам’яталася скандалами: наступний директор Юрій Майборода, якого викрили у переплаті 2,7 млн грн на системах відеоспостереження, публічно назвав ці закупівлі спадщиною Манько. Після Львова чиновниця два роки керувала ДУСівським "Президент-готелем", звідки за розпорядженням Віталія Кличка пересіла у головне крісло "Київзеленбуду".

Щодо статків Манько, то з ними у неї, схоже, завжди все було гаразд. Ще у першій публічній декларації за 2016 рік вона вказала дві квартири (у Києві та Борисполі), будинок у Борисполі (128,1 кв.м) та 5 ділянок на 1,4 га. Грошові активи тоді складали 15 тис. доларів готівки, 6 тис. доларів та 107 тис. грн у банках, а також 13,3 тис. доларів, позичених третім особам. Їздила вона на Range Rover Evoque батька.

Свіжа декларація за 2025 рік свідчить, що за роки служби Манько обросла новою нерухомістю та готівкою. До майнового пулу додалися ще ділянка у Переяславі. Заощадження теж зросли суттєво: чиновниця декларує 53 тис. доларів та 800 тис. грн готівкою, а також понад 100 тис. грн на рахунках При цьому за рік вона отримала 905 тис. грн зарплати та 749 тисяч від підприємництва, а от власного автомобіля у неї тепер немає.

Втім, у світлі свіжих багатомільйонних тендерів, які "Київзеленбуд" так щедро віддає фірмам з токсичним кримінальним бекграундом, не виключено, що вже наступного року майна та "заначок" у декларації чиновниці може побільшати.

Корупційна спадщина попередників та парад нових підозр

Вважається, що призначення Манько у березні 2025 року стало наслідком масштабного антикорупційного землетрусу в КМДА. Буквально за кілька днів до її приходу Служба безпеки України та Національна поліція провели гучне затримання попереднього гендиректора об'єднання Юрія Бахмата та його першого заступника Олексія Лукаша, котрих офіційно взяли під варту за підозрою у системному отриманні хабарів.

За версією слідства, Бахмат устиг налагодити на підприємстві безперебійний конвеєр із тотальних 15-відсоткових "відкатів", які вимагалися з будівельних підрядників за право освоювати столичні бюджети.

До свого фіаско Юрій Бахмат вважався непотоплюваним чиновником, встигнувши попрацювати у Держінвестпроєкті, КМДА, Мінінфраструктури та навіть Мінздоров’я. Заробляв він понад 700 тисяч гривень на рік, його родина володіла квартирою в Крюківщині на 85,3 "квадрата" та двома кросоверами, один з яких дружина чиновника купила свіжим із салону у 2023 році за мільйон гривень.

Найцікавіше, що навіть після обшуків та тривалого перебування в СІЗО Бахмат цілий рік офіційно залишатися на посаді генерального директора "Київзеленбуду". Нагадаємо, мер Віталій Кличко ще у березні 2025 року офіційно заявив про нібито звільнення цього чиновника.

Але виявилося, що, поки Манько керувала підприємством з приставкою "в.о.", підслідний чиновник вважався повноцінним керівником і, судячи з декларації, отримував зарплату. У кулуарах навіть обговорювали його можливе повернення до роботи. Лише зовсім недавно – 8 квітня 2026 року Віталій Кличко офіційно видав розпорядження про звільнення підозрюваного в корупції Бахмата. І навіть не по статті, а "за згодою сторін".

Окрім справи про "15 відсотків", Бахмат фігурує і в інших гучних розслідуваннях щодо розтрати коштів "Київзеленбуду". Так, у кримінальних провадженнях №12024100030002376 та №12025100030003092 Бахмату та головному агроному об'єднання оголосили підозри за "розпил" 4,9 млн гривень на боротьбі з амброзією. Таке собі ТОВ "Гудпрайс" отримало з бюджету 9,2 млн грн за хімічне знищення бур'янів, але фактично обробило значно меншу площу, ніж вимагалося за договором.

Увесь цей управлінський хаос підтверджують і аудитори столичної мерії, які виявили в "Київзеленбуді" за період 2022–2024 роки (Бахмат приступив до керівництва у 2023-му. — Ред.) порушень та недоліків на астрономічну суму понад 800 млн грн.

Комунальний конвеєр: хроніки "зелених" кримінальних проваджень

Гучна справа Юрія Бахмата — далеко не перший і, вочевидь, не останній випадок, коли керівництво головного паркового відомства столиці опиняється у фокусі уваги силовиків. Хронічна корупційна естафета тут триває роками. Практично кожен очільник структури у свіжій історії Києва залишив по собі товстий слід у кримінальних хроніках, перетворивши комунальне об'єднання на безперебійний конвеєр із розтрат. Але жоден (!) з них так за це і не сів до в’язниці.

Кейс Олексія Короля (керував у 2019–2023 рр.)

За каденції Олексія Короля Нацполіція розслідувала масштабне привласнення бюджетних коштів при благоустрої зелених зон столиці. Згідно з матеріалами слідства, посадовці об'єднання масово накручували кошториси та підписували акти з улюбленими підрядниками (ТОВ "Євротехнології Груп", ТОВ "БК Буд Альянс", ТОВ "Буд-Компліт", ТОВ "ІС Буд", ТОВ "Дорекс-Безпека руху", ТОВ "ДСЗ", ТОВ "Ріно Тракс Трейд" та іншими) за завищеними цінами.

Після того як Король залишив підприємство, він очолив Північний офіс Держаудитслужби. І хоча правоохоронці продовжили розслідувати "королівські розпили" на суму понад 52 млн грн, справа, схоже, нічим так і не закінчилася.

Кейс Наталії Бєлоусової (керувала у 2018–2019 рр.)

Наталія Бєлоусова, яка очолила "Київзеленбуд" у статусі виконувачки обов'язків, відразу після звільнення свого скандального попередника Михайла Наконечного продовжила напрацьовані корупційні практики. Вона стала офіційною обвинуваченою у кримінальному провадженні НАБУ і САП за те, що нібито, разом з Наконечним забезпечувала перемогу у тендерах трьох визначених компаній — ТОВ "Клімтехінвест", ТОВ "Технопрофсервіс" та фірми "Скала".

Коли розслідування вийшло на фінішну пряму, чиновниця просто втекла з країни через румунський кордон. У зв'язку з цим Вищий антикорупційний суд оголосив Бєлоусову в міжнародний розшук. Відтак, покарання вона поки уникла.

Кейс Михайла Наконечного (керував у 2016–2018 рр.)

Михайло Наконечний вважається одним із символів корупції в "Київзеленбуді". Саме за його керівництва, нібито, було запущено масштабну аферу із закупівлями імпортної спецтехніки для догляду за парками. Слідство вважало, що замість прямих контрактів із заводами-виробниками, техніку купували через ланцюжок європейських фірм-посередників, що дозволило штучно накрутити ціни та вивести у кишені організаторів астрономічні 115,1 мільйона гривень.

Розслідування цієї схеми НАБУ та САП вели кілька років, викривши цілу злочинну групу з 10 осіб, куди входив сам Наконечний та його наближені радники, а також низка чиновників КМДА. Зокрема, у справі фігурували: ексначальник управління екології та природних ресурсів Київради Андрій Мальований; експомічник Наконечного Анатолій Халєєв; підприємець Вадим Кощей; ексзаступник гендиректора з комерційних питань "Київзеленбуду" Наталія Куракова та ще низка осіб. У 2023 році справу було скеровано до суду, але з того часу притомних повідомлень про її хід не було. Сам Наконечний зараз є депутатом Київради (куди обирався ще від ОПЗЖ, нині забороненої).

Показово, що в екологічній вертикалі столиці кримінальні шлейфи тягнуться не лише за директорами "Київзеленбуду", а й за очільниками профільного екологічного Департаменту КМДА (який раніше функціонував як Управління екології), якому формально підпорядковується підприємство. Нерідко його керівники також виявлялися причетними до корупції.

Наприклад, одного із попередників теперішнього керівника департаменту Павла Іванова – Олександра Возного (керував департаментом з лютого 2021 року) було звільнено у травні 2025 року після оголошення підозри у систематичному отриманні з підприємців неправомірної вигоди.

Ну а ще один "попередник" Андрій Мальований (очолював підрозділ з лютого 2018 по травень 2020 року), нагадаємо, отримав підозру разом зі своїм підопічним Наконечним у справі про розкрадання 115 млн грн.

Як бачимо, чиновники у кріслах органів, відповідальних за озеленення столиці, можуть регулярно змінюватися. Але старі корупційні схеми на київських парках продовжують жити, наче за чітко налагодженим сценарієм.

Наразі "Телеграф" готує офіційний запит до керівництва комунального об'єднання з вимогою пояснити, чому свіжий тендер на 78 мільйонів гривень без жодних вагань віддали фірмі із токсичним кримінальним шлейфом.

Ми продовжуватимемо уважно вивчати діяльність "зеленбудів" і в інших містах України. Не перемикайтеся.