Поки РФ хизується танками, Україна вшановує пам'ять: чому ми більше не святкуємо "День перемоги" 9 травня

Поки Росія гучно святкує 9 травня як "День перемоги", влаштовуючи паради та показ військової техніки ("побєдобєсіє"), справжній зміст цієї дати часто відходить на другий план. Замість згадки про мільйони загиблих людей більше уваги приділяють демонстрації сили та "величі". Через це День перемоги там виглядає не як день пам’яті, а як велике показове свято, яке активно використовують у політичних цілях.

У центрі цього наративу — перемога СРСР над нацистською Німеччиною, яку подають як головну історичну подію, що формує сучасну російську ідентичність. Проте історично 9 травня — це дата набрання чинності Акту про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини, підписаного наприкінці Другої світової війни. Саме цей документ зафіксував завершення бойових дій у Європі та перемогу союзників, а не лише однієї держави.

В Україні цей підхід змінили. Після рішень Верховна Рада України та указу Володимира Зеленського, 8 травня стало Днем пам’яті та перемоги над нацизмом, а 9 травня — Днем Європи. Тобто акцент змістився з гучного святкування на спокійне вшанування загиблих і усвідомлення ціни миру.

Саме тому в Україні немає парадів 9 травня. У країні, яка зараз переживає війну, демонстрація танків як "свята" виглядає недоречно. Натомість люди приносять квіти до пам’ятників, згадують рідних і говорять про те, що війна — це трагедія, а не привід для гучних святкувань.\

Росія ж використовує 9 травня як інструмент політики. Через образ "великої перемоги" влада формує підтримку та намагається об’єднати суспільство навколо ідеї сили та вигаданої "величі". У результаті виходить парадокс — день, який мав би нагадувати про жахи війни і повторювати слова "ніколи знову", перетворився на яскраве шоу, де про саму війну говорять найменше.

Раніше "Телеграф" розповідав, коли в Україні відзначають День вишиванки. Ми назвали точну дату у 2026 році.