Метро на Контрактові площі витіснило найстаріший кінотеатр Подолу: як він називався

Сьогодні на його місці — галасливий транспортний вузол, а від самого кінотеатру лишилися лише архівні фото та спогади тих, хто ще пам'ятає черги за квитками

Є місця, які зникають із мапи міста, але залишаються жити в пам'яті людей. Кінотеатр "Буревісник" на Подолі — саме таке місце. Сьогодні на вулиці Петра Сагайдачного, 18, де він колись стояв, — шумний транспортний вузол біля станції метро "Контрактова площа".

Але якщо покопатися в архівах або почитати коментарі киян у тематичних спільнотах, "Буревісник" оживає — у старих фото, у запаху черги за квитками, у спогадах про перший похід "на мультики". "Телеграф" розповість про це детальніше.

Від "Арсу" до "Буревісника": кінотеатр, який пережив дві епохи

Історія цього місця починається ще на початку ХХ століття, коли тут діяв сінематограф "Арс" — один із перших кінотеатрів Подолу, де показували німі фільми. Потім прийшла революція, і заклад отримав нове ім'я — "Буревісник". Назва цілком у дусі радянської культурної політики: кінотеатри охоче перейменовували на щось "ідеологічно правильне". Так від дореволюційного міського дозвілля Поділ перейшов до радянського простору масової культури — і все в одній будівлі.

У 1930-х роках "Буревісник" виглядав цілком органічно серед історичної забудови Подолу. На архівних фото 1934–1935 років — кам'яний фасад, афіші фільмів, що займають майже всю вітрину, натовп біля входу. Кіно тоді було не розвагою вихідного дня, а справжнім "вікном у світ" для простих подолян. Репертуар — без претензій на елітарність, квитки — доступні, зал — на близько120 місць. Усе, що потрібно районному кінотеатру.

Війна, відновлення і нове життя

Друга світова не оминула "Буревісника". Однак після визволення Києва кінотеатр увійшов до переліку відновлених закладів міста. Для киян, які поверталися до зруйнованого міста, це мало особливе значення: знайомий кінозал на Подолі — не просто розвага, це знак того, що мирне життя перемогло

Саме тут, у повоєнні десятиліття, виросли цілі покоління подолян. Тут відбулися тисячі перших побачень, тут дітлахи вперше побачили великий екран, тут молодь стояла в чергах за квитками на прем'єри.

Тривіальний кінець

Кінець "Буревісника" настав у 1970-х роках — разом із масштабним будівництвом Подільської станції метро та реконструкцією тодішньої вулиці Жданова. На фото 1976 року ще можна побачити частину старого фасаду на тлі будівельних робіт — немов прощальний знімок перед зносом. Місто зробило свій вибір на користь метрополітену та нової магістралі. "Буревісник" знесли.

На його місці з'явився звичний сучасний квартал біля "Контрактової площі". Зручний, функціональний — і абсолютно беззмістовний для тих, хто пам'ятає, що тут було раніше.

Раніше "Телеграф" розповідав про легендарний кінотеатр "Україна" у Києві. Його будівля з’явилася ще у 1903 році як цирк "Гіппо-Палас" за проєктом архітектора В. П. Брадтмана.