Маєток на Дніпрі і тінь Черновецького: що стоїть за справою ексрегіонала Супруненка

Чи стане дрібна земельна справа початком кінця імперії, вибудованої ще за часів Черновецького

Розкішний маєток родини Супруненків, зведений на прибережній смузі в Києві, став об’єктом офіційного кримінального розслідування. Підозру отримав колишній народний депутат двох скликань — бізнесмен Олександр Супруненко — соратник Дениса Комарницького та представник так званої "молодої команди Черновецького". Ця резиденція вже раніше потрапляла в поле зору правоохоронців: її обшукували в межах справи про махінації на "Укрзалізниці", в якій фігурував батько бізнесмена Іван Супруненко.

"Телеграф" розібрався, про яку саме нерухомість ідеться, та згадав, що відомо про родину Супруненків — прізвище, яке роками спливає в контексті гучних скандалів в українській політиці та великому бізнесі.

За що Олександр Супруненко отримав підозру

27 січня 2026 року Солом’янська прокуратура міста Києва заявила про оголошення підозри 55-річному колишньому народному депутату двох скликань у самовільному захопленні земельної ділянки в прибережній захисній смузі річки Дніпро та незаконному будівництві на ній житлового будинку. Оприлюднені прокуратурою фото будинку дають підстави говорити, що йдеться про маєток Олександра Супруненка, колишнього нардепа від Партії регіонів, який також обирався депутатом Київської міської ради.

За даними прокурорів, у власності екснардепа була ділянка площею всього лише 0,1 га, але він без жодних дозволів розширив її майже втричі, захопивши землі комунальної власності, огородив парканом і фактично обмежив доступ громадян до води. Захоплена ділянка знаходиться в межах 100‑метрової прибережної смуги, де законодавчо заборонене будь‑яке будівництво та встановлення огорож.

На цій території також зведено одноповерховий будинок площею 103 кв. м. Прокуратура опублікувала фото цього будинку.

Маєток на землях для випасу худоби

За даними "Телеграфу", йдеться про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:016:0040, що перебуває у приватній власності Олександра Супруненка.

Офіційно її цільове призначення — для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, а категорія земель — сільськогосподарського призначення. Розташована ділянка у Дніпровському районі м. Києва по вул. Спортивній.

Порівняння кадастрової карти з супутниковими знімками Google Maps показало, що фактична територія, яку займає маєток Супруненків, справді приблизно втричі перевищує офіційно зареєстровану площу ділянки. Земля простягається вздовж узбережжя водних об’єктів і, ймовірно, частково захопила Дарницький колектор.

Будинок з історією: резиденція Супруненків засвітилася у сюжеті Нацполу про обшук у справі "Укрзалізниці"

Як з’ясував "Телеграф", той самий маєток і земельна ділянка, що нині фігурують у розслідуванні щодо Олександра Супруненка, раніше вже демонстрували правоохоронці в межах іншого кримінального провадження — щодо його батька, Івана Супруненка. Останній упродовж років очолював одну з первинних профспілкових організацій "Укрзалізниці" та, за даними слідства, був залучений до масштабної схеми незаконних поборів у транспортній галузі.

За версією слідства, провідників змушували сплачувати неофіційні "внески" за право працювати на прибуткових міжнародних маршрутах. Начебто саме Іван Супруненко, як стверджують джерела в "Укрзалізниці", погоджував кандидатури та встановлював "правила" для тих, хто прагнув працювати на рейсах до Європи. Окремий епізод стосувався продажу місць у службових купе — без відображення в офіційній системі продажів і без квитанцій. Вартість таких поїздок становила від 300 до 500 євро. За підрахунками правоохоронців, лише за перше півріччя 2024 року держава недоотримала понад 73 млн грн, які, ймовірно, були розподілені між учасниками схеми.

У межах цього розслідування поліція оголосила низку підозр та проводила десятки обшуків у приміщеннях "Укрзалізниці", а також в офісах і помешканнях підозрюваних. Саме у відеорепортажі Нацполу щодо одного з таких обшуків і засвітився маєток Супруненків.

Хто такий Олександр Супруненко: політичний, родинний і бізнес‑бекграунд

Олександр Іванович Супруненко, український політик і підприємець, народився 31 січня 1971 року в Києві. Він був народним депутатом України VI (2007–2012) та VIII (2014–2019) скликань, а також обирався депутатом Київської міської ради. У парламенті Супруненко вперше пройшов за списками "Партії регіонів", а згодом як безпартійний самовисуванець увійшов у групу "Воля народу".

До політичної кар’єри Супруненко працював у приватному секторі — від водія та оператора АЗС до директора підприємств у 2000‑х роках; має юридичну освіту та закінчив Національну академію внутрішніх справ.

Олександр Супруненко разом зі своїм братом В’ячеславом, низкою родичів та пов’язаних осіб входить до так званої "групи братів Супруненків", яка, за даними YouControl, на сьогодні об’єднує понад 200 компаній різного профілю. Це банківські установи (В’ячеслав Супруненко є співвласником 69,9% ASVIO Bank), підприємства аграрного та виробничого сегментів, юридичні структури, будівельні фірми.

Супруненки, як вважається, належали до "команди пташенят" колишнього мера Києва Леоніда Черновецького, за часи якого було роздерибанено тисячі гектарів столичної землі, виведено з власності міста десятки комунальних підприємств. Олександр Супруненко при Черновецькому був головою земельної комісії. Його брат, В’ячеслав Супруненко, також ексдепутат Київради, був одружений на дочці Черновецького Христині (правда, у 2011 році пара розійшлася).

Як писало у 2011 році ДТ у статті "Дорога моя столиця…", зять Черновецького В’ячеслав Супруненко був ключовою фігурою, фактичним "центром прийняття рішень" в усіх тодішніх схемах. А їх було десятки – фіктивна оренда, "туалетні схеми", окозамилювання в судах, та безліч інших оборудок, які дозволяли захопити землю та майно. Найпоказовіші випадки – захоплення найбільших підприємств комунальної власності.

"Комунальні підприємства Києва у такий спосіб шукали своє місце на ринку. Їхні акції розмивалися шляхом уже не раз описаних у ЗМІ допемісій ("Київміськбуд", банк "Хрещатик", "Водоканал", "Київмлин" та ін.), в ході яких місто добровільно поступалося бізнесу своїми корпоративними правами (до речі, всі операції пройшли через компанію "Новий регіон", афілійовану з паном Супруненком"), — писало тоді "Дзеркало тижня".

Вважається, що одним з учасників схем разом із братами Супруненками був так званий "смотрящий" за Києвом Денис Комарницький. За часів Черновецького він був головою його фракції у Київраді, очолював наглядові ради низки комунальних підприємств, був членом бюджетного комітету.

В’ячеслав Супруненко та Денис Комарницький в 2011 році разом фігурували у кримінальній справі про напад на адвоката Івана Гранцева, з метою начебто заволодіти документами, в яких містилися відомості про майнові махінації "молодої команди". Ексзятя Черновецького навіть було оголошено в міжнародний розшук, а Комарницького було затримано.

У 2016—2017 роках Олександр Супруненко фігурував у гучній справі про несплату податків – податкова та прокуратура висували йому претензії на близько 60 млн грн.

Окрема історія стосується можливої причетності Супруненків до оборудок з нерухомістю. "Телеграф" не так давно писав, як до скандалів із спробами захоплення та руйнування історичних об’єктів у Києві (гастроном на Хрещатику, так званий "будинок Грушевського" та ін.) дивним чином опинилися причетні компанії, пов’язані з сім’єю Супруненків.

Маєток як зачіпка: чи може дрібна земельна справа похитнути велику імперію

Родина Супруненків упродовж років була не просто набором гучних прізвищ у політиці й бізнесі, а цілісною фінансово-політичною групою, що виросла на земельних і майнових схемах епохи Леоніда Черновецького. Саме тоді формувався стартовий капітал — активи, які згодом трансформувалися у банки, будівельні компанії, аграрний бізнес та сотні юридичних осіб.

Після краху так званої "молодої команди Черновецького" Супруненки з публічного поля не зникли, контактів і впливу не втратили. Активи зберегли, бізнес переформатували, а історії з землею, забудовами, комунальними підприємствами та податковими претензіями й далі супроводжували компанії, пов’язані з родиною — уже в новій політичній реальності.

Відтак нинішня справа про "незаконну ділянку" та будинок у прибережній смузі може здаватися дрібною, але лише на перший погляд. В історії великих мафіозних імперій вироки часто починалися не з гучних злочинів, а з побутових порушень. Згадаємо Аль Капоне, якого, як відомо, спершу посадили не за рекет і вбивства, а за податки.

Символічно, що і у випадку Супруненка слідство стартує з того, що лежить на поверхні: землі, цільового призначення, паркану і будинку, якого там не мало бути. Питання лише в тому, чи залишиться ця історія поодиноким епізодом — чи стане першим камінцем, який потягне за собою всю конструкцію бізнесу Супруненків, вибудувану ще за часів Черновецького.

"Телеграф" уважно стежитиме за розвитком подій навколо Супруненків та найближчим часом підготує матеріали щодо нерухомості та бізнесу цієї родини. Не перемикайтеся.