Казино, земля і суди: як відомий бізнесмен збудував імперію Champion

ТОВ "Лімон" луцького бізнесмена Андрія Покровського — засновника регіональних ГО та політпартії "Громадянський рух "Свідомі" — увійшло до п’ятірки лідерів онлайн-казино в Україні. Через бренд ChampionCasino компанія з 2024 року до третього кварталу 2025 року заробила 4,3 млрд грн.

Втім, за блискучим фінансовим результатом тягнеться серйозний шлейф проблем. Податкова нарахувала ТОВ "Лімон" штраф у 33,76 млн грн, а журналісти ТСН виявили дані, які свідчать про можливу схожість гральних платформ Покровського зі структурами з російським корінням.

За іншими компаніями, пов’язаними з Покровським, також числяться судові суперечки через будівельні борги. Також є журналістські розслідування щодо можливого договірного скуповування земельних ділянок. Що відомо про бізнеси луцького бізнесмена, розбирався "Телеграф".

Теперішній гральний бізнес Покровського: структури, частки та партнерські зв’язки

Аналітичні дані YouControl показують, що онлайн‑гемблінгова імперія Андрія Покровського зосереджена в кількох юридичних структурах.

ТОВ "Лімон" (ЄДРПОУ 43618640) — основна компанія, що працює під брендом ChampionCasino. За даними YouControl, Покровський є кінцевим бенефіціаром із часткою приблизно 60% непрямого вирішального впливу у статутному капіталі або праві голосу.

ТОВ "Маліна" (ЄДРПОУ 45331170) — компанія, що діє під брендом ChampionClub. Засновниками є кіпрський офшор Zlagoda Holdings Ltd (86% внеску до статутного капіталу) та Руслан Дроздов (14%). Андрій Покровський згадується як кінцевий бенефіціар із непрямим правом впливу над частиною бізнесу через кіпрську структуру.

У обох компаній директором офіційно значиться Руслан Дроздов — підприємець з Волинської області, який виступає формальним співвласником частини бізнесу і, за деякими даними, тривалий час працює в партнерських відносинах із Покровським у гральній сфері.

Окрім операторів онлайн-казино до орбіти Покровського належить ТзОВ "АССЕТ ГРУП". Компанія згадується у журналістських розслідуваннях як технічний партнер або постачальник грального софту. За даними YouControl, Покровський був серед числа засновників "АССЕТ ГРУП" з 2011 по 2016 роки, Дроздов – з 2018 по 2020 роки, хоча нинішні бенефіціари цієї компанії інші.

Бренди — ChampionCasino і ChampionClub — входять до реєстру ліцензованих операторів онлайн-казино в Україні. "АССЕТ ГРУП" — має ліцензію як постачальник послуг для грального ринку.

• ChampionCasino (через ТОВ "Лімон") за 2024 рік і три квартали 2025 го згенерувало понад 4,3 млрд грн виручки.
• Показники ТОВ "Маліна" і відповідно ChampionClub були набагато скромніші – за 2024 чистий дохід склав лише 3,019 млн грн (за 2025 дані поки відсутні)
• ТзОВ "Ассет груп" заробило за 2024 рік та 3 квартали 2025 року чималих 411 млн грн.

Податкові спори: мільйонні нарахування та судові оскарження

Попри високі фінансові показники ТОВ "Лімон", діяльність компанії супроводжується серйозними претензіями з боку держави. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, Державна податкова служба нарахувала компанії штрафні санкції на 33 762 941,77 грн.

Основна причина спору — різниця між сумами податкових зобов’язань, які податкова вважає належними до сплати, і тими, що вказані у звітах компанії. Ухвали суду показують, що ТОВ "Лімон" активно оскаржує ці рішення, намагаючись або скасувати нарахування, або зменшити їхній розмір.

Історія грального бізнесу Покровського: від легального до "підпільного"

Займатися гральним бізнесом Андрій Покровський почав не зненацька – насправді, він має досить давню історію у сфері азартних ігор. До 2009 року, тобто до заборони гральних закладів в Україні, він був співзасновником та керівником мережі "Альфа‑Казино" у Луцьку, де виконував функції генерального директора та очолював юридичний відділ. В інтерв’ю 2015 року він підтверджував цей факт і зазначав, що на той час його діяльність була легальною.

Після запровадження заборони на гральний бізнес у 2009 році частина колишніх партнерів Покровського та пов’язаних з ними структур залишилася у фокусі уваги правоохоронних органів. У 2010–2015 роках поліція Волині перевіряла низку компаній, які, за даними місцевого видання "Волинські новини", могли бути опосередковано пов’язані з бізнес-оточенням Покровського.

Серед таких фірм "Волинські новини" згадують:

• ТзОВ "МДЛ" — воно протягом 2011–2014 років, за даними агентства, фігурувало у низці кримінальних проваджень (№ 12016030010004491, № 12016030060000463, № 12017030160000139, № 42016031110000063) за ст. 203‑2 ККУ (заняття гральним бізнесом). Як зазначали журналісти, власником компанії значився Сарган Олександр Ілліч, який працював у партнерських проєктах з оточенням Покровського.
• ТзОВ "МДЛ Захід" — у 2012–2015 роках фігурувало у розслідуванні щодо мережі ігрових залів. Власницею, як писали журналісти, була Мельник Ірина Юріївна. А директором обох компаній свого часу був Сергій Сердюк, одночасно керівник ГО "Союз діячів індустрії розваг Волині", співзасновником якої був Покровський.

Деякі кримінальні провадження закривалися через відсутність складу злочину, інші, ймовірно, залишалися під слідством, упродовж кількох років, свідчить відповідь поліції на запит волинських журналістів.

Відомо, що Покровський намагався через суд оскаржити інформацію ЗМІ щодо його причетності до нелегального грального бізнесу. Але, наприклад, у випадку із сюжетом ТРК "Аверс" суд став на бік журналістів.

"Російський слід" у схемі нелегальних казино та роль компаній Покровського

У серпні 2024 року журналісти ТСН оприлюднили розслідування, у якому стверджували, що за мережею нелегальних онлайн‑казино в Україні стоїть єдина технічна платформа та софт із РФ, що працюють "під ключ" — від ігор до платіжних схем.

Сотні сайтів використовували платформу Chcgreen (бренд "Champion"), яка постачала програмне забезпечення, платіжні рішення та технічні сервіси для запуску підпільних казино без ліцензій і контролю. У журналістському матеріалі наголошується, що частина цих підпільних ресурсів, через сервери та інфраструктуру, начебто пов’язана з російськими організаторами.

Але серед них, за даними журналістів, зустрічались сайти з назвами, схожими на ChampionCasino (як у ТОВ "Лімон"), що може створювати враження перетину легальних і нелегальних проєктів, хоча "Лімон" заперечував прямий зв’язок.

Журналісти також зазначили, що ТОВ "Маліна" (ChampionClub) та ТзОВ "АССЕТ ГРУП" (розробник софту, колишня структура Покровського) могли бути частиною технічної екосистеми: перша — як бренд, друга — як постачальник програмного забезпечення. Попри запевнення компаній про легальні сертифіковані рішення і відмінність торгових марок, журналісти вказували на схожість механік і назв із російською мережею Chcgreen/Champіon.

"Тобто легальне українське казино називається, як російська нелегальна мережа. Виглядає так. І працює так. То може це одне і те ж? Але Олександр Бондар (на той час, за даними журналістів ТСН, один зі співвласників та керівників ТОВ "Лімон". — Ред.) переконує — це просто співпадіння", — зазначається у сюжеті ТСН.

Після публікації ТОВ "Лімон" намагалося оскаржити матеріал у суді, але, як свідчать дані ЄДРСР, суди, включно з Верховним, ухвалили рішення не на користь компанії, підтвердивши право журналістів на таке висвітлення проблеми.

Не тільки "ігорка": бізнес, політика і вплив — масштаб мініімперії Покровського

Андрій Покровський відомий у Луцьку не лише як власник грального бізнесу, а і як впливовий бізнесмен і політичний діяч. Він заснував громадський рух "Свідомі" (одночасно партія і громадська організація), яка має своє значне представництво у Луцькій міськраді. Сам він був депутатом Луцької міської ради, але у 2021 році склав мандат. Загалом же його діяльність простягається від нерухомості та будівництва до торгово-розважальних об’єктів та ІТ-проєктів.

Як випливає з останньої публічної декларації Покровського за 2019 рік, на той час він володів або контролював низку компаній.

Бізнес-структури та компанії

• ТОВ "Інвестікс" – управління нерухомістю;
• ТОВ "Сучасний дім плюс" – будівельні та сервісні послуги;
• ТОВ "Лісет" – обслуговування об’єктів нерухомості;
• ТОВ "Альфа-Сервіс" – сервісні послуги для бізнесу;
• ТОВ "Оселя-Парк" – забудовник житлових комплексів;
• ТОВ "Промінь-Луцьк" – торгово-розважальні об’єкти;
• інші компанії, частки в яких належать Покровському або членам його родини.

Тогочасна декларація Покровського також показувала значні активи у нерухомості та землі.

Нерухомість та земельні ділянки

• Житлові та комерційні об’єкти у Луцьку – квартири, офіси та торгові приміщення;
• Земельні ділянки у Луцьку – площею 11 400 м², 381 м², 423 м², 790 м² та 4 101 м²;
• Земельні ділянки у селі Рованці, Луцький район – 2 443 м², 2 405 м², 2 057 м², 2 477 м² та 2 456 м²;
• Спільна власність – ділянка 143 м² у Луцьку.

За даними численних журналістських публікацій, вплив Покровського на економічне та політичне життя міста значний, а бізнес-структури, пов’язані з Покровським, регулярно фігурують у будівельних та земельних скандалах. Наведемо лише кілька прикладів.

"Казкові" будівельні оборудки

Житловий комплекс "Оселя Парк" у Луцьку, який зводило ТОВ "Казкова оселя", пов’язане з Андрієм Покровським, викликав неоднозначну реакцію у місті. Передовсім — через невиконані соціальні зобов’язання. Журналісти писали, що компанія отримала у 2015 році землю для будівництва ЖК під чіткий, прописаний в рішенні міськради обов’язок віддати 8% квартир учасникам АТО та сім’ям загиблих.

Але станом на березень 2024 року так і не зробила цього.

За даними корпоративних реєстрів, Андрій Покровський був одним із засновників ТОВ "Казкова оселя" у 2011 році. Хоча він формально вийшов із переліку бенефіціарів у 2018 році, зв’язки з компанією, за інформацією журналістів, збереглися через інші корпоративні та родинні структури з його бізнес‑мережі.

У 2024 році Луцька окружна прокуратура звернулася до Господарського суду з позовами щодо несвоєчасної сплати пайової участі (будівельних внесків) за будівництво двох секцій:

• 1,58 млн грн — пайові внески за одну з черг (ухвала ЄДРСР).
• 1,87 млн грн — пайові внески за іншу чергу будівництва (ухвала ЄДРСР).
• 1,98 млн грн — додаткові вимоги прокуратури за другу секцію з аналогічними зобов’язаннями (ухвала ЄДРСР).

Зрештою, компанія "Казкова оселя" програла у всіх інстанціях, включно з касаційним розглядом.

Після виходу Покровського зі складу бенефіціарів "Казкової оселі", контроль над нею перейшов до іншого кола осіб і структур, пов’язаних із його бізнес‑середовищем, зокрема:

• Ольга Мурзіна — колишня дружина Покровського й одна з бенефіціарів;
• Станіслав Куренда — бізнес‑партнер, що став одним із власників;
• ТОВ "Акстон" — компанія з управління активами, яка брала участь у структурі власності;
• ТОВ "Сучасний дім плюс" — ще одна юридична особа, пов’язана з бізнес‑мережею Покровського (він є її співзасновником).

Журналісти та юридичні експерти припускають, що такі корпоративні маневри з передачі часток дозволяли зберігати непрямий вплив над активом навіть після формального виходу Покровського, підтримуючи бізнес‑зв’язки протягом багатьох років.

Скуповування землі: як працювала схема та хто був залучений

Ще один напрям діяльності, де фігурує оточення Покровського, — масова скупівля земельних ділянок поблизу кордону. Будівельник і бізнесмен через свої структури та близьких людей отримав контроль над понад 140 гектарами землі під Луцьком у 2024–2025 роках.

За даними журналістського розслідування "Сила правди", ключову роль у торгах, начебто, відігравала Ольга Мурзіна, колишня дружина Покровського. Як писали журналісти, через підконтрольні їй структури, зокрема ТОВ "Вест Юкрейніан Беріз", Мурзіна виграла 34 із 36 аукціонів і стала власницею десятків гектарів землі.

Формальну "конкуренцію", за даними розслідувачів, на більшості торгів, нібито створював ФОП Владислав Євтушенко, який постійно брав участь у торгах, але майже завжди програвав.

"Значна частина торгів, ймовірно, була розіграна між пов’язаними учасниками – колишньою дружиною Андрія Покровського Ольгою Мурзіною, її компанією "Вест Юкрейніан Беріз" та дизайнером із Києва Владиславом Євтушенком", — йдеться у розслідуванні.

Журналісти відзначають збіги контактних даних та бізнес-зв’язки Євтушенка з компаніями Мурзіної та Покровського – в його контактах вказано корпоративну пошту консалтингової компанії "Лісет", що ставить під сумнів реальність конкуренції та свідчить про ймовірну скоординовану схему.

"Жодного портфоліо чи й взагалі згадок в мережі про такого дизайнера, знайти не вдалося. Його причетність до пані Мурзіної не надто приховують, адже в його контактних даних як підприємця вказано корпоративну електронну адресу згаданої консалтингової компанії "Лісет", яка частково належить волинянці: [email protected]", — пишуть розслідувачі.

За оцінками журналістів, така модель участі в аукціонах ймовірно могла призвести до заниження вартості земельних ділянок і, як наслідок, до втрат місцевих бюджетів.

"За підрахунками Центру журналістських розслідувань "Сила правди", через вдавану конкуренцію на продажі ділянок на Любомльщині, бюджет втратив приблизно 5,5 мільйона гривень", — йдеться у публікації.

Гральний бізнес і медіа: спроби розширити вплив

Окрім грального бізнесу, Андрій Покровський та його оточення, схоже, намагаються активно інтегрувати свої інтереси у медіапростір. У 2025 році ТОВ "Лімон", компанія, що управляє брендом ChampionCasino, намагалася зареєструвати свій корпоративний сайт як онлайн‑медіа. Мета була зрозуміла: створити легітимну платформу для просування бренду та реклами азартних ігор. Проте Національна рада з питань телебачення і радіомовлення відмовила у реєстрації, встановивши, що ресурс фактично є рекламним майданчиком, а не незалежним медіа.

Схожі спроби робили й інші учасники кола Покровського. Так, сестра колишньої дружини бізнесмена, Анна Мурзіна, зареєструвала онлайн‑медіа "Champion Radio", яке, за оцінками журналістів, теж могло слугувати для просування брендів грального бізнесу.

Крім того, колишній помічник Покровського та бізнес-партнер Тарас Шкітер активно розвиває локальні медіа на Волині, серед яких ТОВ "Інформаційне агентство "Конкурент"" та "Конкурент Волинь", що фактично контролюють частину інформаційного поля у регіоні.

Мільярдні прибутки та постійна увага: що буде далі

Історія бізнесу Андрія Покровського демонструє, як величезні прибутки від онлайн-казино співіснують із численними судовими спорами, податковими претензіями та сумнівними схемами у будівництві й земельних аукціонах. Житлові комплекси, масова скупівля землі та спроби проникнення на медіаринок формують образ бізнесу, який постійно перебуває у центрі уваги журналістів і регуляторів.

Будівельні конфлікти, імітація конкуренції на земельних аукціонах та схожість з російськими платформами в гральній сфері підкреслюють, що мільярдні доходи можуть супроводжуватися значними ризиками для міста і держави. У часи війни такі історії — це не лише питання репутації окремого підприємця, а й економічної безпеки та справедливих правил гри. Відтак редакція планує звернутися до PlayCity та Служби безпеки України, щоб з’ясувати, чи отримають належну оцінку регулятора й правоохоронних органів факти, пов’язані з діяльністю власника одного з найбільших представників грального ринку.

"Телеграф" і надалі уважно спостерігатиме за діяльністю бенефіціарів грального бізнесу, документуючи нові факти та зміни у схемах, аби читачі мали повну картину того, як працюють великі онлайн-структури та хто стоїть за ними. Не перемикайтеся.