Вибити головний козир Путіна: чого Україні чекати від саміту НАТО в Анкарі

Саміт обіцяє принести хороші новини.

Турецька Анкара готується приймати саміт Північноатлантичного альянсу — події, яка має надіслати багато сигналів насамперед Росії, яка вірить, що час на її боці. Детальніше розповідає "Телеграф".

Фінансові гарантії для Києва

Підтримка України офіційно — один з трьох пріоритетів саміту.

"Працюємо над тим, щоб цей пріоритет був відображений у вигляді нових зобов’язань щодо нашої військової підтримки, відповідно до наших пріоритетів. Тобто нам важлива не просто підтримка, а якісна підтримка.

Йдеться, зокрема, про негайні внески через механізм PURL. Йдеться й про інші рішення, включно з ліцензіями на виробництво систем Patriot в Україні та прискорення створення антибалістичної європейської програми", — пояснює голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

За даними нашого видання, текст фінальної декларації саміту узгоджується, однак у ньому може з’явитися формулювання щодо фінансових гарантій для України на суму 70 мільярдів євро до кінця 2027 року.

Водночас мова не йде про нове фінансування: ця цифра вже включає майже 30 мільярдів євро кредиту від ЄС (частину, призначену саме для оборонних потреб), а також 40 мільярдів євро за різноманітними двосторонніми угодами між Києвом та партнерами.

Головна мета цього кроку — зафіксувати зобов’язання, аби обіцяна допомога гарантовано надійшла до України. Прикметно, що ці гарантії беруть на себе саме європейські країни та Канада. Участь США і надалі обмежуватиметься механізмом PURL, який дозволяє іншим союзникам купувати в американських виробників необхідне для нас озброєння.

У Вашингтоні такий формат називають історією успіху.

"Українці продовжують чудово справлятися на полі бою, і механізм PURL став важливою складовою цього. Йдеться про найкращу американську зброю на понад 6 мільярдів доларів за цією програмою, і ми продовжуємо", — відповів на запитання "Телеграфу" посол США при НАТО Метью Віттакер.

На думку американського посадовця, ухвалені в Туреччині рішення допоможуть Україні розвивати досягнуті на полі бою успіхи та водночас дадуть Росії чіткий сигнал, що війну необхідно завершувати.

"Ситуація розвивається дуже динамічно — важливо підтримати той імпульс, який створюється сьогодні Україною, і тим самим посилити її переговорну позицію. Бо якщо всі ми — Україна та партнери НАТО — хочемо швидшого завершення війни, то це на сьогодні єдиний спосіб: максимально допомогти Україні для того, щоб зміцнити її і на полі бою, і в повітрі, і за столом переговорів", — пояснює, своєю чергою, пані Гетьманчук.

Важливо позбавити Путіна козира, який той зберігає через арсенал балістичних ракет, протидіяти яким найважче. Саме цей тип озброєння Кремль спрямовує по критичній та цивільній інфраструктурі.

"Зараз наше завдання – мати відповідні спроможності й належним чином підготуватись до зими. Важливо мати якийсь критичний мінімум перехоплювачів й запас для того, щоб бути готовими протистояти регулярним масованим атакам, де балістичні ракети стали для Росії ключовою зброєю терору", — зазначила нашому виданню посол.

Тож, для союзників на сьогодні є два способи посилити українську ППО: здійснити внески в PURL або ж пожертвувати наявне озброєння з власних складів. Для України головне — результат, який вимірюється кількістю російських ракет, збитих чи перехоплених ще до того, як вони встигнуть завдати смертоносних ударів.

Порадувати Трампа

Звісно, ключова тема зустрічі в Анкарі — це оборонні інвестиції та індустрія самих 32 країн-членів. Минулорічний саміт НАТО в Гаазі увійшов в історію як один із найбільш фінансово амбітних. Якщо раніше Альянс роками намагався змусити всіх учасників витрачати хоча б 2% від свого ВВП на оборону, то в Гаазі ставки злетіли до небес. Країни зобов'язалися до 2035 року підняти свої військові витрати до рекордних 5% від ВВП.

Саме цього вимагала адміністрація Дональда Трампа — справедливого розподілу фінансового тягаря, за якого європейські союзники перестануть сподіватися виключно на оборонну "парасольку"США та почнуть платити за власну безпеку нарівні з Вашингтоном. Для Трампа, який неодноразово критикував європейців за безкоштовне користування американською міццю, це рішення стало великою політичною перемогою.

Просто зараз Альянс перебуває у процесі "зміщення тягаря" (burden shifting англійською), коли європейці перебирають на себе фінансову відповідальність за безпеку континенту — таке собі НАТО 3.0.

По суті, саміт в Анкарі має закріпити цей транзит і показати перші реальні результати реформи. У США відкрито кажуть про те, що в цьому процесі є як лідери, так і лузери.

"Деякі союзники роблять більше, ніж інші. Ми бачимо, що попереду йдуть Польща, країни Північної Європи, країни Балтії та Німеччина. Деякі з них уже досягли рівня оборонних витрат у 5% ВВП, інші мають дуже переконливі плани, щоб досягти цієї позначки найближчим часом", — повідомив під час брифінгу Метью Віттакер.

Натомість Дональд Трамп "розчарований Іспанією", яка не має переконливого бачення, додав дипломат.

Американці анонсували: ті, хто робить більше, повинні отримувати й певні переваги. Мова про "більше контактів із керівництвом США, пріоритет під час закупівель чи оборонних контрактів та інші форми співпраці". Врешті Віттакер пообіцяв, що всі будуть здивовані фінальною декларацією зустрічі лідерів у Туреччині.

Як Україна диктує тренди

Та справа не лише у красивих планах, а й у реальній розбудові промисловості. Гроші потрібно конвертувати у заводи та лінії, здатні виробляти зброю у величезних обсягах. І з цим зараз не все так просто.

Перед союзниками стоїть подвійне завдання. З одного боку, треба нарощувати виробництво класичної техніки — скажімо, танків, артилерії та систем ППО. З іншого — створювати виробництво сучасних технологій: дронів чи роботизованих комплексів, які зараз змінюють правила гри на полі бою.

"Потрібен реальний поштовх до координації всієї оборонної промисловості, щоб зробити її ефективнішою та щоб вона виробляла більше того, що справді потрібно. Це, очевидно, протиповітряна оборона, далекобійні засоби високоточного ураження та безпілотні системи.

Ми й надалі будемо просувати більше спільного виробництва, більше спільних підприємств, шукати можливості, прибирати бар’єри — чи то з боку ЄС, чи то з боку США, чи десь посередині", — сказав американський посол.

Допомогти прибрати бар’єри може якраз Україна. Паралельно з політичною частиною саміту в турецькій столиці пройде масштабний форум оборонної індустрії. Для української сторони важливо бути присутніми й почутими там. Показати, що відбувається інтеграція індустрій України та країн-членів НАТО, попри неготовність Альянсу приймати нашу державу до своїх лав.

За даними "Телеграфу", 15 держав залучені в переговори та процеси, які стосуються спільного з Києвом виробництва. Поки Європа шукає шляхи для перезапуску свого ОПК, українці пропонують готові рішення, швидкі випробування та пряму адаптацію зброї до викликів сучасності. Україна давно перетворилася з отримувача допомоги на її контрибутора — і це буде зафіксовано в результатах саміту в Анкарі.